Табуре́т (від , зменш. від заст. tabour — «барабан»), розм. табуре́тка, ослінчик чи дзи́ґлик (від сер.-в.-нім. sidel(e) < — «сидіння», «лавка») — меблевий виріб для сидіння однієї людини без спинки і підлокітників ГОСТ 20400 -80 Продукція меблевого виробництва. Терміни та визначення, стілець без спинки.
Табурети виготовляються з дерева, металу, пластмас, ДСП, МДФ, фанери та інших матеріалів. Сидіння табурета буває як жорстким (у тому числі з облицюванням зі стійкого до стирання матеріалу, наприклад спеціального пластика), так і з м'яким елементом з оббивкою з тканини або шкіри.
Конструктивні особливості Основними деталями табурета є ніжка (опора) і сидіння. Ніжки табурета можуть бути пов'язані між собою верхніми царгами і додатково нижніми обніжками.
Види табуретів за функціональним призначенням
Кухонний табурет — табурет, призначений для виконання робіт на кухні. Туристичний табурет — складаний табурет з легкою, міцною основою, стійкою до зволоження і нагрівання (алюмінієві трубки тощо), використовуваний туристами. Барний табурет — високі табурети, з опорою для ніг Для гри на музичному інструменті — табурети, з обертовим, налаштованим по висоті сидінням. Спеціального призначення — призначені для певного виду робіт, і мають специфічні особливості (розмір, показники міцності, покриття).
Див. також Меблі Лавка (меблі) Ліжко Стілець
Галерея
Примітки
Посилання