Південнокита́йський фро́нт () — вище оперативно-стратегічне об'єднання збройних сил Японської імперії, фронт Імперської армії Японії. Брав участь у японсько-китайській і Другій світовій війнах (1937–1945) на території Південного Китаю та Індокитаю.
Дані Сформований: року для участі в японсько-китайській війні Кодова назва: Намі (【波】, «хвиля»). Підпорядкування: Китайська експедиційна армія; з року — Генеральний штаб Збройних сил Японії Район бойових дій: Південний Китай, Індокитай. Штаб: Гуанчжоу, провінція Гуаньдун, Китай. Місце останньої дислокації штабу: Гуанчжоу, провінція Гуаньдун, Китай. Припинив існування: року внаслідок перереформування у 23-тю армію.
Бойові дії Японсько-китайська війна (1937–1945) як складова Другої світової війни. Наступ на Французький Індокитай (1940); захоплення китайських Лейчжоу і Фучжоу.
Командування Командири фронту: генерал-лейтенант Андо Рікічі ( — ); генерал-лейтенант Ушіроку Джюн ( — ). Голови штабу фронту: генерал-майор Немото Хіроші ( — ); генерал-майор Като Рімпей ( — ). Віце-голови штабу фронту: полковник Сато Кенрьо ( — ); полковник Хіґучі Кейшічіро ( — ).
Склад 1941 рік Індокитайська експедиційна армія; Гвардійська дивізія (Японія); 18-та дивізія (Японія); 38-ма дивізія (Японія); 104-та дивізія (Японія); 19-та самостійна змішана бригада; 1-й самостійний піхотний полк.
Примітки
Посилання 南支那方面軍 軍一覧 (2)