Андре́йченко Семе́н Семе́нович (22 травня 1919, Софіївка — 15 грудня 2011, Київ) — український скульптор; член Спілки радянських художників України з 1960 року.
Біографічні дані Народився 22 травня 1919 року у селі Софіївці (нині Криворізький район Дніпропетровської області, Україна). У 1934 році здобув семирічну освіту у селі Запорізькому. У 1939 році закінчив Дніпропетровське художнє училище.
Брав участь у німецько-радянській війні. Воював у стрілецьких військах. Червоноармієць. Нагороджений орденами Червоної Зірки (28 квітня 1945), Вітчизняної війни II ступеня (6 квітня 1945), медалями «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років» (9 травня 1945), «За відвагу» (28 травня 1945)Андрейченко Семен Семенович / Память народа. .
1952 року закінчив Київський художній інститут, де навчався, зокрема, у Михайла Лисенка, Олексія Олійника. Член КПРС з 1964 року. Мешкав у Києві в будинку на Русанівській набережній, № 22, квартира № 81, в будинку на вулиці Шовковичній, № 36/7, квартира № 1Андрейченко Семен Семенович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 4. та у будинку на вулиці Патріса Лумумби, № 7, квартира № 32Андрейченко Семен Семенович / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003. С. 116..
Творчість Працював у галузі станкової та монументальної скульптури. Створив низку пам'ятників Володимиру Леніну, загиблим воїнам, декоративні портрети, статуї робітників та колгоспників. Серед робіт:
скульптурні портрети Миколи Щорса (1957); робітника Дарницького вагоноремонтного заводу В. Пилиповича (1960); Володимира Леніна (1969); Платона Майбороди (1978); Олександра Пушкіна (1986); Леоніда Бикова (1991); композитора Климентія Домінчена (1992); Тараса Шевченка (1994); композиції «Творець» (1964); «Нескорена» (1965); «Визволитель» (1968); «Ярославна» (1981). </div> монументальні роботи
погруддя Михайла Коцюбинського на могилі у Чернігові (1955, бронза, граніт; співавтор Флоріан Коцюбинський, архітектор Яків Ковбаса); пам'ятник Володимиру Леніну на площі біля Дарницького вагоноремонтного заводу у Києві (1959, архітектор Ігор Масленков; у лютому 2014 року демонтований та перевезений на зберігання); монумент «50 років Радянській владі» в Антрациті (1967, залізобетонна вибивка із міді; співатор Юлій Чуєнко, архітектор Юрій Кисличенко); монумент «Слава героям» у Верхньодніпровську (1968, чавун, граніт; архітектор А. Корнєєв); композиція «Лісова пісня» у Костополі (1971); пам'ятник Володимиру Леніну в Кагарлику (1971, граніт; архітектор Ірфан Шемседінов); «Металург» у Воркуті (1978); пам'ятник загиблим лікарям у Києві (1984). З 1960 року брав участь у художніх виставках.
Примітки
Література Андрейченко, Семен Семенович // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь в 6 томах / ответственный редактор Т. Н. Горина, главный составитель и библиограф О. Э. Вольценбург и другие — Москва: Издательство «Искусство», 1970. — Том 1 (Аавик—Бойко). С. 148 ; Андрійченко Семен Семенович // ; Андрейченко Семен Семенович // ;
О. Школьна. Андрейченко Семен Семенович // Словник художників України. Біобібліографічний довідник. Книга 1 : А-В / [головний редактор Г. Скрипник]; НАН України, ІМФЕ імені М. Т. Рильського. Київ: видавництво ІМФЕ, 2019. С. 56. ISBN 978-966-02-8960-4.