Заморські території Норвегії — сукупність п'яти різних земель які належать цій країні згідно з її законодавством, а саме трьох залежних () і двох інтегрованих територій ()Osmanczyk, E.; Mango, A. Encyclopedia of the United Nations and International Agreements // Vol. 1, A—F. 3rd edition. — Routledge, 2003. — P. 762 — ISBN 0415939216.
Залежні території Норвегії у вузькому, юридичному сенсі — незаселені володіння цієї країни в Південній півкулі. Це вулканічний острів Буве площею 49 км² в Південній Атлантиці і дві антарктичні території — які омиваються водами тієї ж Південної Атлантики Земля королеви Мод, сектор материкової Антарктиди між 20° з. д. і 44° 38' с. д., що займає близько однієї шостої частини материка, а також невеликий вулканічний острів Петра I в морі Беллінсгаузена що знаходиться приблизно за 450 км від тихоокеанського берега Антарктиди.
До заморських володіннь Норвегії (але не до залежних територій в строгому сенсі ) також відносяться і дві інтегровані території в Північній півкулі — що знаходиться в Норвезькому морі безлюдний острів Ян-Маєн площею 377 км² і розташований в Північному Льодовитому океані архіпелаг Шпіцберген (включаючи острів Ведмежий).
Перелік Прапор Назва території РегіонРік набуття e-домен Столиця Населення, чел. Площа, км² Залежні території Земля Королеви Мод¹ Атлантика 1939¹ .aq, .no (Тролль) Острів Буве Атлантика 1928 .bv Острів Петра I¹ Тихий океан 1931¹ .aq Інтегровані території Шпіцберген² Арктика 1920² .sj, .no Лонг'їр Ян-Маєн Атлантика 1929 .sj ¹ Не визнається міжнародним співтовариством згідно Договору про Антарктику. ² З обмеженнями за Шпіцбергенським трактатом.
Управління Жодне з норвезьких заморських володінь не включене в адміністративну систему континентальної Норвегії ні на рівні губерній (фюльке), ні на рівні комун; вони являють собою особливі сутності.
Залежні території не є частиною Королівства Норвегії, але перебувають під його суверенітетом. Це, зокрема, означає, що така земля може бути відступлена без порушення першої статті конституції Норвегії про територіальну цілісність країни. Адмініструються ці території з Осло департаментом полярних справ Міністерства юстиції та громадської безпеки Норвегії . На них поширюється дія цивільного і кримінального норвезького законодавства, включаючи екологічні норми, також там заборонено зберігання та інше використання ядерних матеріалів.
Оскільки о. Петра I і Земля королеви Мод знаходяться південніше 60 ° п. ш., вони підпадають під дію міжнародного Договору про Антарктику, підписаного в тому числі і Норвегією . Згідно з його статтями, міжнародне співтовариство не визнає норвезьких територіальних претензій у цій частині світу. Субантарктичний о. Буве під ці обмеження не підпадає.
В інтересах міжнародної стандартизації інтегровані території Норвегії об'єднані під загальною назвою «Свальбард і Ян-Маєн». Так, воно використовується Міжнародною організацією зі стандартизації і Статистичним відділом ООН, зареєстрований (але не використовується) загальний національний інтернет — домен верхнього рівня .sj. Однак адміністративно ці землі не пов'язані: Ян-Маєн входить у фюльке Нурланн , а Шпіцберген управляється власним губернатором, який підпорядковується Міністерству юстиції (), але має при цьому спеціальний статус, регульований на національному рівні «Законом про статус Шпіцбергена» 1925 року, а на міжнародному — Шпіцбергенським трактатом 1920 року.
Цей міжнародний договір встановив над архіпелагом суверенітет Норвегії, однак оголосив його демілітаризованою зоною і надав державам-учасницям рівне право на експлуатацію природних ресурсів Шпіцбергена, включаючи територіальні водиТекст Шпіцбергенского трактату на сайті lovdata.no . Цим правом у даний час, крім самої Норвегії, користуються Росія/sp_ru.html Про Шпіцбергені. Історія. — Сайт посольства Росії в Осло. (до 1995 року чисельність росіян на архіпелазі навіть перевищувала число норвежців) і, в значно меншій мірі, Польща і КНР. На відміну від решти Норвегії (включаючи Ян-Маєн), Шпіцберген не входить ні в Шенгенську зону, ні в Європейську економічну зону, так як є безвізовою вільною економічною зоною .
Див. також
Історія Норвегії Географія Норвегії
Примітки