Десантні кораблі-доки класу«Сан-Антоніо» () повинні використовуватись ВМС США у складі Експедиційних ударних з'єднань при проведенні десантних операцій з моря підрозділів морської піхоти. Ці з'єднання мають групуватись навколо універсальних десантних кораблів класу «Восп», «Тарава», «Америка», з ескортом декількох есмінців, крейсерів, атомного підводного човна. Кораблі класу «Сан-Антоніо» у цих з'єднаннях виконуватимуть функції колишніх амфібійних вантажних кораблів ().
Їхні зовнішні поверхні, покриття виконані по технології Stealth. Початок будівництва (2000) десантних кораблів даного класу супроводжувався затримками через наслідки урагану, брак фінансування в час фінансової кризи (2008). З 12 запланованих одиниць збудовано 8. Згодом було профінансовано будівництво 11 кораблів, а будівництво 12 скасували через перевитрату коштів на будівництво цього класу кораблів, які повинні замінити 42 десантний корабель — 12 класу «Остін», 20 , , 5 . Вартість будівництва одного корабля класу San-Antonio зросла з 750 млн. доларів у 1990-х роках до 1,3 — 1,8 млрд. доларів у 2010-х рокахInSurv: LPD 18's ability degraded.
Історія
На початку 1990-х років ВМС почали розглядати концепцію побудови серії кораблів нового класу — десантних транспортів-доків, які здатні своїми засобами проводити десантування на берег вантажних і бойових машин, спорядження, яке він перевозить. Конкурс на побудову 8 таких кораблів 1996 р. виграв консорціум з 'ю завдяки програмі їхньої комп'ютеризації. Ще 4 кораблі повинна була виготовити верф Bath Iron Works. З 1997 р. ВМС почали досліджувати нові ІТ-технології для зменшення чисельності екіпажів. З 1998 р. виявили значні проблеми з ефективністю використання комп'ютерів. Через фінансові проблеми корабельні змінювали власників, поки 2002 р. замовлення на усі кораблі даної серії не перейшли до корпорації Northrop Grumman. Головний корабель серії LPD-17 2005 р. прийняв флот із значними недоліками. Незабаром ураган Катріна пошкодив корабельні, що затримало добудову решти кораблів серії. НА LPD-17 виявлені недоліки змогли усунути в корабельні у серпні 2008 р. через брак коштів у ВМС (5 років пізніше плану). LPD-18 передали флоту 2006 р. недобудованим і він здійснив 2009 р. перший вихід в море.
Транспортні доки класу «Сан-Антоніо» задумані як універсальні кораблі-трансформери ХХІ ст., які при десантуванні можуть використовувати конвертоплани Bell Boeing V-22 Osprey, перспективні плавучі бронетранспортери EFV, десантні кораблі на повітряній подушці класу LCAC та майбутні десантні засоби. Водотоннажність класу San-Antonio (25.000 т) у 1,45 разів більший за клас Austin, але при цьому він вміщує менше морських піхотинців (екіпажі машин, що перевозяться), але має вдвічі більше місця для десантно-транспортних засобів, літаків.
Затримки з будівництвом кораблів класу «Сан-Антоніо» змушують продовжити термін використання кораблів, які вони повинні замінити (кораблі Austin-класу 40 років). Ця затримка негативно впливає на впровадження нових систем зброї, умови перевезення десанту. Крім того можуть виникнути проблеми з нестачею кораблів, адже 12 старих кораблів вже виведені зі складу флоту. Десантні платформи класу San-Antonio повинні перебувати у складі флоту до середини ХХІ ст.
Найменування
Кораблі даної серії планували назвати на честь міст США. Але LPD-19 USS Mesa Verde назвали на честь національного парку Меса-Верде. Після терористичних актів 11 вересня 2001 року LPD-21 назвали на честь штату Нью-Йорк. У форштевні корабля використано 7,5 т переплавленого металу з руїн Всесвітнього торгового центру. На згадку жертв терористичного акту LPD-24 назвали Arlington County, де терористи атакували Пентагон, LPD-25 Somerset County, де впав літак United-Airlines-Flug 93. LPD-26 назвали на честь колишнього морського піхотинця .
Конструкція
Корпус кораблів має макс. водотоннажність 25.000 т занурення 7 м, довжину 208,5 м і ширину 31,9 м, достатню для проходження Панамського каналу. Корпус, надбудови виготовлені з сталі, верхні частини з композитних матеріалів. На основі досвіду побудови корабля Sea Shadow, есмінців класу Arleigh Burke борти виконали з нахилом для зменшення ЕПР. Однак у конструкції є зони із збільшеним відбиттям сигналів РЛС, які командування ВМФ намагається усунути при модифікації кораблів.
Значну частину корабля займає злітна палуба і ангар для гелікоптерів — 2×Boeing-Vertol CH-46, чи 3×Bell AH-1 Cobra (3×Sikorsky S-65), чи 1×Bell Boeing V-22 Osprey. При потребі на палубу може сісти для дозаправки AV-8B Harrier II.
У кормі розміщена затоплювана палуба з апареллю, де можуть перевозитись 2×LCAC чи 1×десантний катер. Також тут можна розмістити 12×AAV-P7 або 12×EFV. У середній і передній частинах корабля на трьох палубах площею 2300 м³ можна розмістити 14×AAV-P7, ще 700 м³ призначено для боєприпасів, 1200 м³ для палива транспортних засобів.
Чотири дизелі Fairbanks-Morse з турбонаддувом потужністю 2×41.600 к.с. через два редуктори приводять у рух два гребні гвинти. Також встановлено 5 × дизель-генераторів Caterpillar по 2500 кВт.
Озброєння
На носі і кормі розміщено 2×30-мм модифікацію гармати M242 Bushmaster, проти невеликих цілей на близькій відстані. Для захисту від ворожих ракет розміщено 2×RIM-116 Rolling Airframe Missile. Було заплановано розмістити системи вертикального запуску для ракет RIM-162 ESSM. Згодом їх через певні проблеми не встановили на перших кораблях, хоча місце для них зарезервовано. Електронна система AN/SLQ-32 призначена для радіоелектронного захисту, а AN/SLQ-25 Nixie для боротьби з ворожими торпедами. Для захисту від самонавідних теплових боєголовок ракет передбачено системи .
Екіпаж На кораблі може розміститись 360 членів екіпажу (28 офіцерів) і 699 морських піхотинців (66 офіцерів). При екстрених ситуаціях розміщується 800 піхотинців. Тут є 2 операційні, шпиталь на 24 особи, тренажерний зал.
Кораблі класу «Сан-Антоніо» № Назва Номер Корабельня Спуск на воду Порт приписки Зачислено до флоту Списаний 1 «Сан-Антоніо» LPD-17Avondale, La12 липня 2003Норфолк, Вірджинія 14 січня 2006 діючий 2 «Новий Орлеан»LPD-18Avondale, La11 грудня 2004Сан-Дієго, Каліфорнія10 березня 2007діючий 3 «Меса Верде» LPD-19 Ingalls, Miss.19 листопада 2004Норфолк, Вірджинія15 грудня 2007діючий 4 «Грін Бей» LPD-20Avondale, La11 серпня 2006Сан-Дієго, Каліфорнія24 січня 2009діючий 5 «Нью-Йорк» LPD-21Avondale, La19 грудня 2007Майпорт, Флорида7 листопада 2009 діючий 6 «Сан-Дієго» LPD-22Ingalls, Miss.7 травня 2010Сан-Дієго, Каліфорнія19 травня 2012діючий 7 «Анкоридж» LPD-23 Avondale, La12 лютого 2011Сан-Дієго, Каліфорнія4 травня 2013діючий 8 «Арлінгтон» LPD-24Ingalls, Miss.23 листопада 2010Норфолк, Вірджинія8 лютого 2013діючий 9 «Сомерсет» LPD-25Avondale, La14 квітня 2012Сан-Дієго, Каліфорнія 1 березня 2014 діючий 10 «Джон Мурта» LPD-26Ingalls, Miss.30 жовтня 2014Сан-Дієго, Каліфорнія11 серпня 2016діючий 11 «Портленд» LPD-27 Ingalls, Miss.13 лютого 2016Сан-Дієго, Каліфорнія21 квітня 2018діючий 12 «Форт-Лодердейл» LPD-28 Ingalls, Miss.28 березня 2020будуєтьсядіючий 13 «Річард Маккул-молодший» LPD-29 Ingalls, Miss.7 січня 2022 діючий 14 «Гаррісбург» LPD-30 Ingalls, Miss.замовленийдіючий 15 «Піттсбург» LPD-31 Ingalls, Miss.замовленийдіючий 16 «Філадельфія» LPD-32 Ingalls, Miss.замовленийдіючий
Див. також Універсальні десантні кораблі класу «Америка» Універсальні десантні кораблі класу «Містраль» Ескадренні есмінці-вертольотоносці класу «Х'юга» Крейсери-вертольотоносці класу «Андреа Доріа» Кораблі управління класу «Блу Рідж»
Примітки
Посилання Amphibious Transport Dock — LPD LPD-17 SAN ANTONIO Class San Antonio Class Landing Platform Dock, United States of America