Пантеон (від  — «(храм) всіх богів») — група богів, що належать до однієї релігії чи міфології.

Загальноіндоєвропейський пантеон

Кожній касті відповідало своє божество: наприклад, у жерців це був грізний, але справедливий бог-суддя (Зевс  — Юпітер  — Одін  — Арамазд  — Міхр  — Мітра  — Варуна), у воїнів — бог війни (Тор  — Марс  — Арес  — Ваагн  — Індра  — Перун  — Пяркунаса), у хліборобів — бог родючості (Фрейр  — Квірін  — Велес).

Грецький пантеон

Деякі дослідники відмічають, що в олімпійській міфології не панує індоєвропейська основаМузеєзнавство С.Х.Верговський // Праці центру пам'яткознавства, № 17, 2010 рік. С.124, інші це спростовуютьНіколенко О.М., Мацапура В.І. Літературні епохи, напрями, течії. – К.: Педагогічна преса, 2014. -228 с. - С.31 .

Римський пантеон

Близько III ст. до н.е. римляни стали ототожнювати своїх богів з олімпійськими. Так, бог Юпітер   прирівнювався до грецького Зевса, Юнона з Герою, Мінерва з Афіною, Марс з Арес та ін.

Слов'янський пантеон

Пантеон князя ВолодимираПВЛ 1950 I, с. 56.Іларіон (Огієнко) Дохристиянські вірування українського народу — Київ: Обереги, 1992. — 424 c. (92 с.) Перун — головний Бог, заступник князя та дружини, також громовержецьПВЛ 1950 I, с. 25, 38-39, 52, 56, 80-81; Новгородський I літопис (989 р.), Новгородський IV и Софийський I літописи; Бесіда трьох святителів; Ходіння Богородиці по муках та ін.. Хорс — уособлене сонцеПВЛ 1950 I, с. 56; Бесіда трьох святителів; Слово о полку Ігоревім, с. 36; Ходіння богородиці по муках, 23. Дажбог — сонячне божество, заступник Руської землі та руських людей від князя до землеробаПВЛ 1950 I, с. 56, 197—198 (Ипатьевская летопись); Слово о полку Ігоревім, с. 17, 19. Симаргл — бог місяця, посередник поміж небом та землею. Стрибог — бог вихору та бурі. Мокош — жіноче божество, заступниця прядіння та ткацтваПВЛ 1950 I, с. 56; Слово нікоєго христолюбця; Слово св. Григорія… про те, як погані вклонялись ідолам та ін.. Інші боги Давньої Русі Волос ~ Велес — часто ототожнюються, проте за джерелами у них різні функції: Волос — покровитель худобиПВЛ 1950 I, с. 25, 52; Проложне житіє св. кн. Володимира. Змінився Святим Власієм. Велес — Бог торгівлі, музики, мистецтва, поезії, лісу та лісових духів, а також тварин. Род  — творець всього живого. Сварог — господар небесних чертогів та небесної кузні (слово «сварга» часто перекладається як «небо») Ярило — Бог Весняного Сонця, розквіту природи, родючості, пристрасті, часто зображався з мечем.

Балтійський пантеон

Діевас — Верховний Бог (пор. з ведійським Дьяусом). Діевас Сяняліс — прояв Бога. Згідно з деякими реконструкціями — окреме божество, вчитель та наставник людей. Виглядає як старий жебрак подорожній. Вправний у магії та медицині. Праамжюс — епітет Бога. Аушріне — Ранкова Зірка, богиня, дочка Бога-Діеваса (дьявайте). Богиня ранку. Образ має чисельні паралелі з ведійською Ушас, грецькою Еос, римською Авророю. Інше ім'я — Аушра («зоря»). Далія — богиня долі і прядіння Габія — богиня, яка підтримує Священний Вогонь, дочка Бога (дьявайте). Лайма — богиня долі та успіху. Мену — Місяць, син Бога (дьявайтіс) Перкунас — Громовержець, син Бога (дьявайтіс) (пор. слов. Перун). Саулі — Сонце (слово споріднене зі слов'янською назвою сонця). Ашвьяняй — божественні близнята, керівничі вози Сонця (пор. з ведійськими Ашвінами). Вакаріне — Вечірня Зоря. Вітаутус — бог, що доглядає за кіньми. Жеміна — богиня, персоніфікована земля (пор. земля). Пізюс — бог подружньої любові та плодючості. Дяйвес Валдітойос () — богиня, яка плете нитку людських життів. У неї є сім сестер. За функціями схожа з грецькими мойрами та скандинавськими норнами. Пов'язана з Далією та Лаймою. Жвайгждес — зірки, діти Сонця-матері і, зазвичай, Місяця-батька. Одна з найважливіших зірок — Аушріне. Інші зірки, сестри Аушріне, менш важливі, але вони, такі як Вакаріне або Вакар (вечірня Венера, що готує постіль для Саулі (Сонця), Індрая (Юпітера), Селія (Сатурна), Жьяздре (Марса) і Вайвора (Меркурія), часом трапляються в міфах також.

Пантеон ведійських богів

Даоський пантеон

Див. також Перелік божеств долі

Примітки

Посилання Пантеон // Українська Релігієзнавча Енциклопедія