Геодези́чна за́січка (рос.геодезическая засечка, англ. geodesic locating, нім. geodätisch Einschnitt m) — спосіб визначення координат окремих пунктів за необхідним числом виміряних кутових і лінійних величин.
Розрізняють геодезичні засічки:
пряму, бічну, зворотну (задача Потенота), зворотну за двома даними пунктами і допоміжній точці (задача Ганзена), полярну лінійно-кутову, полярну за горизонтальним і вертикальним кутами, лінійну за двома вертикальними кутами, просторову лінійну й ін.
Основними елементами обчислення засічок є: рівняння трикутника й обчислення координат (задача геодезична пряма).
У деяких випадках (задача Ганзена) застосовується умовна система координат і перехід потім до загальноприйнятої.
У маркшейдерській практиці всі обчислення ведуться на площині.
Література