Гідроксид-іон — однозарядний аніон складу OH–.
Утворюється у водних розчинах внаслідок електролітичної дисоціації води (включно з випадком гідролізу солей) та/або розчинених гідроксидів. Знаходиться у вузлах кристалічної ґратки твердих лугів. Визначається в газовій фазі в ізольованому вигляді за жорстких умов.
Параметри OH– в газовій фазі: d(O–H)=0,96 Å, енергія іонізації 176,13 кДж/моль, дає смугу в ІЧ спектрі при 3800 см–1. В нескінченно розведеному, тобто ідеальному, водному розчині абсолютна рухливість складає 17,8·10–8 м²·с⁻¹·В⁻¹. Термодинамічні характеристики наведено в таблиці (для розчину наведено відносні парціальні моляльні величини). +Термодинамічні характеристики гідроксид-іонаСтан частинкиΔH, кДж/мольS, Дж·моль⁻¹·К⁻¹C, Дж·моль⁻¹·К⁻¹В газовій фазі–143,2172,3229,14В ідеальному розчині–230,0–10,5–139,7
В твердих гідроксидах іонний радіус та поляризовність гідроксид-іона великі, тому гідроксиди мають зазвичай рихлу шарувату структуру із великою мірою ковалентним зв'язком метал-OH–. При гідролізі солей металів (здебільшого багатозарядних катіонів) утворюються багатоядерні комплексні частинки, в яких гідроксид-іон виконує функцію містка між катіонами, тобто приєднаний одразу до двох катіонів металу.
Див. також Кислотно-основні реакції
Джерела