Ікт ( — удар, наголос) — сильна доля у стопі, ритмічний наголос у вірші, що не збігається із граматичним: (…) Як море — глибока туго́ю народу, Між світом і тьмою гориш у краска́х! Безкрая думками і вічна промінням, Смієшся в негоду, Зоріє Твій шлях: Народ Твій, як велет, буде́ йти верхами — Душа моя плаче без тями! (В. Пачовський).
Джерела Літературознавчий словник-довідник / Р. Т. Гром'як, Ю. І. Ковалів та ін. — К.: ВЦ «Академія», 1997. — с. 306
Посилання