Дунь Ван Пу, Дунь Ван Гун (кит. 東王父, «Король-Батько Сходу») — в китайській міфології володар Східного земного раю, голова безсмертних, божество даоського пантеону. Протиставляється жіночому божеству Сі Ван Му.
Дунь Ван Пу рідко з'являється в китайських міфах та переказах. Вважається, що це божество було вигадане в середньовіччі як чоловічий антипод Сі Ван Му, що мала високий статус у пантеоні.
Образ і заняття «Каталог гір і морів» описує, що Дунь Ван Пу мешкає у кімнаті в горах східної пустелі. В нього біле волосся, людське тіло, пташине обличчя та тигровий хвіст. Їздить на чорному ведмеді.
Даоси вважали його то втіленням первісної ци, то сином Пань-гу і Тайюань Шенму; і братом Сі Ван Му. За династії Хань Дунь Ван Пу вважали правителем усіх людей, які досягли Дао та стали безсмертними, володарем реєстрів безсмертних. Деякі тексти згадують його як керівника всіх водяних божеств.
Культ Під час пізньої династії Хань, коли даосизм перебував на підйомі, і Дунь Ван Пу, і Сі Ван Му були включені до даоського пантеону. У народних віруваннях вони втілювали Ян та Інь відповідно. За часів династії Сун, коли формувалася релігійна школа Цюаньчжень Цзяо (Школа Повної Досконалості), вона також шанувала Дунь Ван Пу як свого покровителя.
Сі Ван Му та Дунь Ван Пу зображали на бронзових дзеркалах. Люди молилися їм про багатство, безпеку, честь та дітей.
Примітки