C-27J Spartan ( «Спа́ртан») — універсальний військово-транспортний літак скороченого злету і посадки (STOL) виробництва італійсько-американського спільного підприємства Global Military Aircraft Systems, керівництво якого володіє компанією L-3 Communications.
Внаслідок вдосконалення італійського (в американській системі позначень — C-27A Spartan), С-27J отримав двигуни та систему авіоніки від більшого літака Lockheed C-130J. Завдяки меншому розміру і конструкції з двома двигунами, C-27J також позначається як «Baby Herc». Виробником літаків є Leonardo.
Історія розробки
За зразком C-130J
У 1995 році Alenia і Lockheed Martin почали перемовини щодо вдосконалення G.222. Вони хотіли використати вже існуючу «скляну кабіну» C-130J, обладнану MFD (мультифункціональний дисплей) і Head-Up-Display (індикатор на лобовому склі). Крім того, вони хотіли використати потужнішу версію двигунів T64G в поєднанні з чотирилопатевими гвинтами.
Однак ще до початку цієї програми 1996 року плани значно змінилися, тож крім кабіни та авіоніки до конструкції літака увійшли двигуни та гвинти від С-130J. Тому цій розробці дали назву C-27J.
Технічна уніфікація обох літаків була важливим питанням, з точки зору логістики запасних частин та підготовки ремонтних бригад, оскільки збройні сили США мають вже близько 100 літаків С-130 Super Hercules. Інші країни також використовують ці літаки.
Joint Cargo Aircraft Alenia і Lockheed Martin 1997 року заснували компанію Lockheed Martin Alenia Tactical Transport Systems (LMATTS).Gerald Frawley: LMATTS C-27J Spartan. In: The International Directory of Military Aircraft, 2002/2003. Aerospace Publications, 2002, ISBN 1-875671-55-2. Однак спільне підприємство знову припинило діяльність, коли Lockheed Martin подав заявку на участь C-130J в тендері збройних сил США для Joint Cargo Aircraft (JCA). У зв'язку з цим, Alenia Aeronautica об'єдналася з L-3 Communications і вони заснували Global Military Aircraft Systems (GMAS). Boeing Integrated Defense Systems хотіли взяти участь в цьому спільному підприємстві і залучити вже існуючі виробничі площі в Сполучених Штатах. Однак угоду не було укладено.Stephen Trimble, First C27J for JCA contract makes first flight. flightglobal.com, 17. Juni 2008, eingesehen am 15. Januar 2010
GMAS виграли тендер збройних сил США в Raytheon і EADS Nordamerika з С-295. Очікується, що для програми JCA армія США і ВПС США замовить до 145 літаків, на заміну C-23 Sherpa, C-12 Huron і С-26 Metroliner, які використовуються у Повітряних силах Національної гвардії США. Вони також, ймовірно, будуть використовуватися замість визнаних непридатними C-130E/H/J з Сухопутних військах Національної гвардії США.C-27J successfully completes Army, Air Force early user survey. In: Aerotech News and Review. 1 грудня 2006.
У листопаді 2006 року С-27J продемонстрував, що він відповідає всім вимогам програми JCA.
У червні було оголошено, що літаки виробляються в Сесіл Філд (округ Дувал, штат Флорида). На виробничій базі на території колишніх казарм ВМС було створено близько 200 нових робочих місць.
13 червня 2007 р. Пентагон офіційно оголосив, що С-27J обрано для програми Joint Cargo Aircraft збройних сил США. Контракт на 78 літаків вартістю 2, 04 мільярда доларів США включав у себе навчання і технічну підтримку від виробника.
22 червня 2007 р. компанія Raytheon оскаржила договір. Компанія зажадала пояснень, чому був обраний дорожчий літак, який до того ж вимагає більших затрат на обслуговування. Згідно розрахунків армії США, C-295 коштував на 15 % дешевше за C-27J, а також споживав менше палива. Преса повідомляла, що перевага була надана C-27J через його здатність використовувати короткі злітно-посадкові смуги. Хоча С-295 загалом здатен підняти більше вантажу, але підлога вантажного відсіку C-27J є більш стійкою, що є важливим для перевезення транспортних засобів і дуже важких вантажів — палива, двигунів та боєприпасів. 27 вересня 2007 р. апеляція була відхилена GAO, і Пентагон дозволив закупівлю літаків.Roxanna Tiron: GAO denies protest over Joint Cargo Aircraft contract. TheHill.com, 27. September 2007. Abgerufen am 28. September 2007.
У червні 2008 року перший C-27J пройшов загальну тестову та навчальну програму армії та ВПС США, і тоді ж, 17 червня 2008 року, відбувся перший політ.Stephen Tremble: First C-27J for JCA contract makes first flight. Flightglobal.com, 17 June 2008.
Конструкція C-27J є модернізованим варіантом двомоторного G.222 і має ряд аналогій (гвинти, двигуни та авіоніки) з чотиримоторним транспортним літаком Lockheed C-130J Super Hercules .
Фюзеляж Фюзеляж є аналогічним до Aeritalia G.222. Його довжина становить 22,7 метрів.
Кабіна має 16 вікон загальною поверхнею 4,5 м ². На фюзеляжі є по три круглі вікна з кожного боку, пошуково-рятувальні версії літака мають опукле заднє вікно. Є також машини з додатковим овальним вікном біля задніх бічних дверей, яке, ймовірно, використовується для спостереження за стрибками з парашутом.
Позаду кабіни і позаду шасі є двосторонні двері. Передні ліві двері мають розміри 700 × 1520 мм і відчиняються назовні, як вхідний трап, у той час як праві двері розміром 535 × 915 мм використовуються як аварійний вихід. Задні двері, розміром 910 × 1920 мм, відчиняються досередини та використовуються для скидання парашутистів. У верхній частині фюзеляжу є три аварійні люки. Один люк (розмір 490 × 615 мм) призначається для кабіни, а два інші (розмір 545 × 915 мм) розташовані на рівні передньої та задньої крайок крила.
За бажанням, виробник пропонує обладнання для дозаправки у повітрі. Для цього на верхній лівій стороні кабіни є приймач, що з'єднується з зондом літака-заправника.
Ширина кабіни становить 2,45 м, висота — 2,6 м, довжина (включно з вантажною платформою) — 11,43 м. Крім вантажної платформи, пропонується вантажний відсік площею 23,23 м² і об'ємом вантажного простору 69,5 м³. Прохід до задньої платформи має висоту 2,25 м.
Кабіна та авіоніка Загалом кабіна має 16 вікон. Вона розрахована на двох пілотів, а її ергономічний дизайн відповідає вимогам JAR 25.
Для того щоб зменшити навантаження на пілотів, літак має систему управління польотом, командний пілотажний прилад, IFF транспондер, TCAS II і GCAS. На додаток до різноманітних відеоіндикаторів встановлено п'ять багатофункціональних кольорових дисплеїв, які за бажанням замовника можна розташувати навколо Head-Up-Display. Уся індикація кабіни влаштована так, що її можна використовувати в поєднанні з приладами нічного бачення.
Обмін даними здійснюється через цифрову шину MIL-STD-1553B та цифрова техніка вже налаштована для технології Future Air Navigation System (FANS). В цілому, близько 2/3 програмного забезпечення для польотів є аналогічним до встановленого на C-130J.DID YOU KNOW—The True Story of the C-27A
Для навігації використовуються система GPS-/INS, дві системи TACAN (DME), два приймачі VOR/ILS/MB, низькочастотний автоматичний радіокомпас, подвійний радіолокаційний висотомір та дві системи Distributed Air Data Systems (DADS).
Навколишній повітряний простір і земля відстежуються радаром Northrop-Grumman-AN/APN-241-Digital-Mapping-Radar з кольоровими дисплеями. Пристрій використовується також як погодний радар, для виявлення повітряних цілей та мікрошквалів. Так званий «режим маяка» використовується для ідентифікації зон скидання вантажу чи десанту.
Для зв'язку використовуються дві ARC-21o-VHF-/UHF-радіостанції, дві ВЧ-радіостанції, УКВ-/УВЧ-прилад стеження і Digital Audio Inter-Communications (ICS).
Крила C-27J є монопланом з високим розташуванням крила, з двома двигунами, встановленими під крилами. Розмах крил становить 28,7 м. За відносного подовження крила понад 10, їх площа становить 82 квадратні метри. Постачальником середніх частин крил є чеська компанія Aero.Vláda potvrdila, že nakúpi Spartan , SME, 19. Dezember 2008
Хвостове оперення Хвіст C-27J має загальноприйняту конструкцію, при цьому горизонтальне оперення має розмах 12,4 м. Вертикальне оперення піднімається на 6 метрів над кабіною.
Двигуни Два двигуни C-27J контролюються системою Full-Authority-Digital-Engine-Control (FADEC). Турбогвинтові двигуни Rolls-Royce AE 2100-D2 досягають потужності 4637 к.с. (потужність на валу). Низький рівень шуму та зменшений інфрачервоний підпис літака досягаються завдяки шестилопатевим гвинтам Dowty R-391. На відміну від конкурента C-295, двигуни C-27J можна повторно запускати до трьох разів.
Двигуни встановлені під крилами на відстані 4,75 м від центральної осі літака, так що між 4,11-метровими лопатями гвинтів та фюзеляжем залишається відстань 1,04 м.
C-27J має три генератори, три генератори змінного струму і три випрямлячі. Допоміжний блок живлення потужністю 150 к. с. забезпечує повну незалежність від зовнішніх джерел струму. Допоміжний блок живлення може працювати на висоті до 22 000 футів
Гідравлічна система має резервування у два кола.
Шасі Переднє шасі має дві шини і розташоване на відстані 3,6 м від носа літака. Середня точка між основними стійками шасі (два ряди по два послідовно розташованих колеса) знаходиться на відстані 6,4 м позаду носового шасі. Ширина основного шасі становить 3,7 м.
Висоту шасі можна змінити на 50 см для регулювання вантажної платформи до висоти вантажівок.
Зниження основного шасі нахиляє підлогу вантажного відсіку на 4,3°, тож завдяки нахиленій вантажній платформі та двом підмосткам транспортні засоби можуть легко в'їжджати та виїжджати з літака.
Самооборона Транспортний літак оснащений системою DASS (Defensive Aids Sub System) або допоміжною оборонною системою SELEX Communications.
Пасивні засоби оборони До них належать кілька приймальних антен радарів-детекторів (RWR) Elettronica AR3-C, датчики Selex/EADS-MILDS-II-(AAR-60) для виявлення реактивних струменів запущених ракет (MWR), а також датчики SELEX для попередження щодо лазерних променів. Варіанти для ВПС США оснащені американськими системами AN/APR-39 (V) 2 RWR і AN/AAR-47A(V)2 MWR.
Активні засоби оборони У випадку, коли DASS виявляє атаку керованою ракетою, установка для запуску несправжніх цілей 14 MES ECDS-2 (V28) (місткість 30 штук), автоматично викидає патрони з дипольними відбивачами або теплові пастки (факели). Керовані ракети з інфрачервоними датчиками також нейтралізуються системою Elbit ELT-572 C-MUSIC-DIRCM-Kugel за допомогою променя волоконного лазера. Крім того, можна застосувати інші електронні контрзаходи — генератор перешкод, який тягнуть на тросі за літаком. Ракета, що наближається, реагує на нього як на ціль більшого розміру. Американські версії обладнані установкою для запуску несправжніх цілей BAE AN/ALE-47 (V).
Додаткове навантаження Перевезення людей 66 солдатів + 2 відповідальних за вантаж 46 десантників + 2 відповідальних за вантаж VIP-транспорт Медична евакуація 36 нош + 6 санітарів Перевезення матеріалів до 11,5 т Скидання матеріалів на низькій швидкості до 9 т палети LAPES до 5 т Можливі варіанти вантажу 3 HCU-Е (108×88 дюймів) і 1 палета HCU-12E (54×88дюймів) 6 палет HCU-12E (54×88 дюймів) 12 палет A22 CDS у зв'язках (макс. 9 т) 2 всюдиходи M998 HMMWV (броня+озброєння) 2 легкі вантажівки 3 гаубиці M101 1 вертоліт Bell OH-58D «Kiowa» Рятувальні операції Навігаційне та аварійно-рятувальне обладнання (стаціонарне або на палеті) Спостереження Устаткування для спостереження за морем Устаткування для SIGINT Боротьба з пожежами
Виробник Генеральним підрядником, який здійснює відповідальне керівництво спільним підприємством (англійською мовою Joint-venture), є американська компанія L-3 Communications У Вако (штат Техас), компанія L-3 Comm Integrated Systems оснащує літаки спеціальним обладнанням збройних сил США. Vertex відповідає за технічне обслуговування та ремонт Communications Systems-West надає деталі для передачі тактичних даних Alenia Alenia Aeronautica є розробником і виробником літаків в Італії Alenia North America є їхнім представництвом у США Global Military Aircraft Systems (GMAS) — спільне підприємство Alenia та L-3