Хорівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Острозького повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — село Хорів.

Адміністративний устрій Станом на 1885 рік складалася з 20 поселень, 19 сільських громад. Населення — 6124 осіб (3074 чоловічої статі та 3050 — жіночої), 603 дворових господарства.

Основні поселення волості: Хорів — колишнє власницьке село при річці Дівуха за 7 верст від повітового міста; волосне правління; 531 особа, 71 двір, православна церква, каплиця. За 6 верст - станція залізниці Оженин Бродів — колишнє власницьке село при річці Горинь, 336 осіб, 41 двір, православна церква. Білашів — колишнє власницьке село, 229 осіб, 29 дворів, православна церква, водяний млин. Верхів — колишнє власницьке село, 467 осіб, 59 дворів, православна церква, постоялий будинок. Грозів — колишнє власницьке село, 308 осіб, 37 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млині. Коростове — колишнє власницьке село, 574 особи, 75 дворів, православна церква, каплиця. Оженин — колишнє власницьке село, 569 осіб, 42 двори, православна церква, католицька каплиця, 2 постоялих двори, постоялий будинок, водяний млин. Плоска — колишнє власницьке село, 591 особа, 62 двори, православна церква, постоялий будинок, водяний млин, винокурний завод. Розваж — колишнє власницьке село при річці Горинь, 353 особи, 48 дворів, православна церква, постоялий будинок. Татарська Вулиця — колишнє власницьке село при річці Горинь, 110 осіб, 18 дворів, постоялий будинок, водяний млин, цегельний завод. Точевики — колишнє власницьке село, 191 особа, 20 дворів, православна церква.

У складі Польщі

18 березня 1921 року, після підписання мирної угоди («Ризький мир») між РРФСР і УСРР, з одного боку, та Польщею — з другого, був прокладений новий державний кордон, який поділив Волинську губернію на дві частини — до Польщі відійшли 6 повітів губернії, а також 5 волостей Острозького повіту, серед яких була і Хорівська волость.

У 1921-1939 року адміністративна одиниця існувала під назвою ґміна Хорув у тих же межах, що й за Російської імперії та Української держави (за винятком включення села Вільбівне, що опинилося "відрізане" новим кордоном від Кривинської волості).

На 1936 рік ґміна складалася з 30 громадWołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku, s. 92-93 : Білашів — село: Білашів; Більмаж — військові селища: Бєльмаж і Стжелакі; Бродів — село: Бродів; Бродівське — хутір: Бродівське; Хорів — село: Хорів та військові селища: Хорів, Ревуха, Лісничівка і Попова Долина; Дубини — село: Дубини; Дерев'янче — села: Дерев'янче Мале і Дерев'янче Велике; Грем'яче — село: Грем'яче; Грем'яцьке — хутір: Грем'яцьке; Грозів — село: Грозів та хутір Діброва Грозівська; Чеський Гай — село: Чеський Гай; Корчунок Грозівський — село: Корчунок Грозівський; Коростова — село: Коростова; Лебеді — село: Лебеді; Михампіль — село: Михампіль; Монастирок — село: Монастирок; Оженин — село: Оженин і залізнична станція Острог; Пилипи — село: Пилипи; Попівці — село: Попівці; Плоска — село: Плоска; Понятівка — військове селище: Понятівка; Розваж — села: Розваж, Озери і Церківщина; Точевики — село: Точевики; Вельбівно — села: Вельбівно, Придатки і Козелок; Верхів — села: Верхів, Піщанка і Коритичі; Висинки — село: Вісєнкі Вітольдівка — село: Вітольдівка та колонія: Маївка; Чеський Завидів — село: Чеський Завидів; Завидівське — хутір: Завидівське; Зозулинці — село: Зозулинці.

Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміна ліквідована і включена в Острозький район.

Посилання

Джерела