Кліщі — дрібні членистоногі тварини, підклас класу Павукоподібні (Arachnida). Вивченням цих тварин займається акарологія — розділ зоології.

Класифікація У складі підкласу розрізняють кілька надрядів і рядів:

надряд Acariformes — Акариформні кліщі ряд Prostigmata ряд Sarcoptiformes підряд Oribatida — Панцирні кліщі (орибатиди) надряд Parasitiformes — Паразитоформні кліщі ряд Opilioacarida ряд Ixodida (Ixodiformes) ряд Holothyrida Thon, 1909 ряд Mesostigmata G. Canestrini, 1891 надряд Opilioacariformes надряд Trombidiformes (до 70(!) родин)

Морфологічне та екологічне різноманіття Звичайні розміри кліщів — 0,5—1 мм. Через малі розміри більшість видів кліщів (а їх нараховується сотні тисяч видів) невідомі пересічній людині. Недобру репутацію мають кровососи (кровопи́вці) — іксодові кліщі, розмір яких до 5 мм, а дорослі самки кліща, харчуючись кров'ю теплокровних тварин, можуть розростатися до 2 см.

Рідко зустрічаються в наш час дрібні (до 0,5 мм) кліщі, що паразитують під шкірою тварин та людини — коростяні свербуни. Численні види кліщів живуть у ґрунті та прілому листі та відіграють важливу роль у вторинній переробці органічної рослинної речовини. Багато видів проживають на рослинності, в траві, на деревах. Ці кліщі створюють особливі угрупування. Частина видів рослиноїдна, харчується соком рослин, інші види хижі, їх жертви — рослиноїдні кліщі та інші дрібні тварини.

Біологічні особливості На відміну від деяких інших членистоногих, кліщі мають суцільне тіло, не поділене на сегменти.

Так само, як найближчі родичі павуки, деякі кліщі виділяють павутину та можуть формувати захисні пологи над колонією. Використовують слину як отруту для полювання та для зовнішнього перетравлювання їжі.

Для циклу розвитку кліщів характерна невелика кількість стадій, від одної до іншої кліщ переходить линяючи та покидаючи свою зовнішню хітинову оболонку. Здебільшого кліщі відкладають яйця, з них вилуплюється личинка, яка, підростаючи, проходить одну, дві або три стадії німфи, після чого перетворюється на дорослого кліща — самку чи самця.

Кліщі надзвичайно різноманітні за формами, розмірами та середовищем існування. Вони зустрічаються в ґрунті, на рослинах, у воді, на тілі тварин та навіть у людському житлі. Деякі види ведуть паразитичний спосіб життя, живлячись кров’ю хребетних, зокрема й людини, інші — сапрофаги або хижаки.

Примітки

Література

Буруковский Р. Н. Зоология беспозвоночных: Учеб. пособие. — СПб. : Проспект Науки, 2010. — 960 с. (с. 700—701). — ISBN 978-5-903090-40-2 Догель В. А. Зоология беспозвоночных: Учебник / Под ред. Ю. И. Полянского. — 7-е изд., перераб. и доп. — М. : Высшая школа, 1981. — 606 с. (с. 421—425). Жизнь животных. В 6 т. / Гл. ред. Л. А. Зенкевич. Т. 3. Беспозвоночные / Под ред. Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1969. — 576 с. (с. 88—134) Зоологія безхребетних: Підручник / Г. Й. Щербак, Д. Б. Царічкова / за ред. В. В. Серебрякова. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2008. — 640 с. (с. 385—388). — ISBN 978-966-439-075-7 Натали В. Ф. Зоология беспозвоночных: Учебник / Под ред. Сазоновой О. Н. — 3-е изд., перераб. и доп. — М. : Просвещение, 1975. — 487 с. (с. 329—336) Природа Украинской ССР. Животный мир / Монченко В. И., Долин В. Г., Ермоленко В. М. и др. — К. : Наук. думка, 1985. — 240 с. (с. 57—60) Фауна України. Том 25. Іксодові кліщі. Вип. 1. Зовнішня і внутрішня будова, екологія, систематика, поширення та шкідливість іксодових кліщів / Є. М. Ємчук. — Київ: Вид-во АН УРСР, 1960. — 163 с. Шарова И. Х. Зоология позвоночных: Учеб. пособие. — М. : ГИЦ «ВЛАДОС», 1999. — 592 с. (с. 403—408). — ISBN 5-691-00332-1 Щербак Г. Й., Царичкова Д. Б., Вервес Ю. Г. Зоологія безхребетних: Підручник. У 3 кн. Кн. 2. — К. : Либідь, 1996. — 320 с. (с. 303—309). — ISBN 5-325-00663-0 </div>

Посилання

Acarina у базі даних Галичини і Карпат Інформація про кліщі на сайті: Хвороби мандрівників Кліщі (з точки зору туриста) Укуси кліщів. Допомога при укусах кліщів. Гуштан Г. Г. Мікросвіт панцирних кліщів: життя — відеолекція від Державного природознавчого музею НАН України.