Бій біля Скеркі-Бенк () — морський бій, що стався між з'єднанням «Q» Королівського військово-морського флоту Великої Британії та італійсько-німецьким конвоєм поблизу Скеркі-Бенк у Сицилійській протоці під час битви на Середземному морі.
Зміст Морський бій, що стався у ранкові години 2 грудня 1942 року, став останнім боєм того року на Середземноморському театрі війни. Британське з'єднання «Q» під командуванням контр-адмірала С.Харкота, що патрулювало у цій частині Сицилійської протоки, мало у своєму складі 3 легких крейсери «Аврора», «Аргонаут» і «Сіріус», а також 2 есмінці супроводження, британський «Квентін» та австралійський «Кіберон».
Італійське командування сформувало конвой транспортних суден на півночі Тунісу, до якого входили німецьке транспортне судно KT-1 (водотоннажністю 850 тонн), італійські Aventino (3 794 т), Puccini (2 422 т) і Aspromonte (воєнізоване судно-пором водотоннажністю 976 тонн) під командуванням капітана Альдо Коккіа. Транспортники мали перевезти до Італії 1 766 військовиків армії Е.Роммеля, 698 тонн військового майна, 4 танки, 32 автомобіля різного типу й 12 одиниць артилерії. Для супроводження конвою «H», німецько-італійське керівництво виділило потужний ескорт: 3 італійські есмінці «Ніколозо да Рекко», «Каміча Нера» та «Фольгоре»; 2 міноносці «Кліо» та «Прочіоне».
Отримавши дані розвідки про висування італійського конвою вночі з туніського порту, британський контр-адмірал С. Харкот вирішив здійснити раптовий напад, і користуючись перевагами у силах, знищити ворожий конвой. Британські кораблі діяли рішуче і агресивно, затоплюючи одне транспортне судно за іншим. Кораблі ескорту також піддалися атаці британського флоту, есмінець «Фольгоре» отримав важкі пошкодження (в корабель влучило 9 133-мм британських снарядів) і згодом затонув. На його борту загинуло разом з капітаном корабля 120 італійських матросів.
Ескадрений міноносець «Ніколозо да Рекко» також постраждав від вогню супротивника, й після битви був виведений для ремонту до червня 1943 року. Половина його екіпажу загинула у сутичці. «Каміча Нера» під командуванням Адріано Фоскарі спробував чинити опір й випустив усі 6 торпед першим ж пострілом, але промахнувся.
На світанку, британські кораблі відійшли з місця бою, залишився розгромлений вщент конвой на водах Сицилійської затоки. Не втративши жодного моряка, британці пустили на дно 5 ворожих суден та кораблів (Puccini затонуло зранку), знищили близько 2033-2200 військовиків супротивника.
На зворотньому шляху до Мальти, з'єднання «Q» піддалося атаці з повітря італійськими бомбардувальниками «Савойя» SM.79, які намагалися потопити кораблі супротивника, але марно. Водночас, італійці втратили декілька літаків, що були збиті британськими льотчиками з аеродромів Мальти, котрі піднялися на підтримку флотського з'єднання. Британська авіація заявила про збиття 4-х італійських бомбардувальників при втраті одного свого. Пізніше, внаслідок повітряної атаки німецької авіації Ju 88 був потоплений британський есмінець «Квентін», загинуло 20 матросів.
Див. також Операція «Арчері» Операція «Стоунейдж» Операція «Батлакс» Операція «Люстре» Бій за конвой «Таріго» Операція «Порткуліс»
Посилання
Convoys Order of Battle Convoy Battle near Skerki Bank
Література Marc'Antonio Bragadin, La Marina italiana 1940–1945, Odoya, 2011. ISBN 978-88-6288-110-4
Sgarlato, Nico: Lo scontro del banco di Skerki, Eserciti nella Storia magazine, Delta editions, Parma, gen-feb-2012, p. 23-25
Примітки Виноски
Джерела