Битва на Жовтому морі (, ) відбулась 10 серпня 1904 у ході Російсько-японської війни 1904/05 років поміж кораблями Імперського флоту Японії і 1 ескадри Тихоокеанської ескадри Російського імператорського флоту при спробі її прориву з Люйшуна (Порт-Артур) до Владивостока.
Історія З липня 1904 японська армія розпочала безпосередню облогу Порт-Артура, розміщеного у Китаї. Вони облаштували на навколишніх узгір'ях батареї 120-мм гармат, що отримали можливість прицільно стріляти по гавані, де була стоянка кораблів 1-ї Тихоокеанської ескадри. Командувач ескадри адмірал Вільгельм ВітгефтВитгефт, Вильгельм Карлович не бачив можливості перемогти японський флот у відкритому бою, але обстріл гавані загрожував знищенням кораблів без бою. Намісник провінції Далекого Сходу і командувач російськими військами у Маньчжурії, Порт-Артурі АлєксєєвАлексеев, Евгений Иванович наказав вивести кораблі до Владивостока. Ранком 10 серпня 1904 з порту вийшла ескадра, прохід для якої у мінних полях до 10.30 звільняли тральщики. У порті залишився пошкоджений міною крейсер «Баян». У відкритому морі кораблі вишикувались у кільватерну колону: панцирники флагман «Цесаревич»Цесаревич (броненосец) , «Ретвизан», «Победа», «Пересвет», «Севастополь», «Полтава»; крейсери під командуванням адмірала Н. Рейценштейна:флагмана «Аскольд», «Паллада», «Диана», «Новик»; есмінці 1 група під командуванням начальника 1 загону міноносців капітана 2-го рангу Є. Єлісєєва — «Выносливый», «Властный», «Грозовой», «Бойкий» 2 група під командуванням командира міноносця лейтенанта А. С. Максимова — «Бесшумный», «Бесстрашный», «Беспощадный», «Бурный». завершував стрій шпитальний корабель «Монголия». Згодом міноносці вийшли на траверзу флагманського панцирника — 4 праворуч і 3 ліворуч.
Порт Артур блокувало п'ять угрупувань японських кораблів: 1 дивізіон адмірала Х. Того — панцирники «Мікаса», «Асахі»朝日 (戦艦) (Асахі) , «Фудзі»富士 (戦艦) (Фудзі) , «Шікішіма»敷島號戰艦 (Шікішіма) , панцирні крейсери «Касуга»春日 (装甲巡洋艦) (Касуга) , «Нісшін»日進 (装甲巡洋艦) (Нісшін) ; 3 дивізіон контр-адмірала Ш. Дева出羽重遠 (Ш. Дева) — панцирний крейсер «Якумо»八雲 (装甲巡洋艦) (Якумо) , крейсери «Касагі»笠置 (防護巡洋艦) (Касагі) , «Такасаго»高砂 (防護巡洋艦) (Такасаго) , «Чітосе»千歳 (防護巡洋艦) (Чітосе) ; 5 дивізіон контр-адмірала Х. Ямада — панцирник «Чін-Ієн»鎮遠 (戦艦) (Чін-Ієн) , крейсери «Хасідате»橋立 (防護巡洋艦) (Хасідате) , «Мацусіма»; 6 дивізіон контр-адмірала М. Того — панцирний крейсер «Асама»浅間 (装甲巡洋艦) (Асама) , крейсери «Акасі»明石 (防護巡洋艦) (Акасі) , «Сума»須磨 (防護巡洋艦) (Сума) , «Акіцусіма»秋津洲 (防護巡洋艦) (Акіцусіма) , «Ікуцусіма»厳島 (防護巡洋艦) (Ікуцусіма) 18 есмінців, 30 міноносців
Бій
Російська ескадра мала на меті пройти без втрат шлях до Владивостока, прямуючи на південний-схід. Незабаром після її виходу адмірал Того отримав інформацію про напрямок її руху і спрямував на її перехоплення з північного сходу 1 дивізіон, який повинен був перетяти її курс. Він мав намір зупинити ескадру біля півострову Шаньдун. З півдня висунувся 3 дивізіон швидкохідних крейсерів, а з півночі 5 дивізіон з повільних але потужних старих панцирників і 6 дивізіон з легких крейсерів.
О 12.15 японці першими відкрили вогонь з відстані 14 км. Російська колона змінила курс, що дозволило їй розійтись з японцями на зустрічних курсах на відстані 8,3-9,3 км. О 13.00 японці перенесли вогонь по крейсерах, які повернули вліво, утворивши другу кільватерну колону. Обстріл припинився о 14.30 і Першій ескадрі вдалось відірватись від переслідування, прямуючи до Корейської протоки. Декілька кораблів отримало легкі пошкодження, а Того розвернув свої кораблі, розпочавши переслідування. О 16.30 йому вдалось наздогнати 1-шу Тихоокеанську ескадру і відкрити вогонь на відстані 8-10 км, ведучи кораблі кільватерною колоною по її правому борту. Японці йшли у наступному порядку — «Мікаса», «Асахі», «Фудзі», «Шікішіма», «Касуга», «Нісшін», «Якумо». Російські крейсери і міноносці перейшли ліворуч від панцирників, уникаючи обстрілу. Японці переважно вели вогонь по «Цесаревичу», в меншій степені по «Ретвизану», «Пересвету». Російські кораблі сконцентрували вогонь на «Мікасі». Вільгельм Вітгефт вже бачив можливість відірватись від японців у сутінках, що насувались. О 17.00 влучний постріл вирішив хід бою. 305-мм набій влучив у командирську рубку «Цесаревича», де загинули адмірал Вітгефт з офіцерами штабу. Командування прийняв капітан 1 рангу М. Іванов, який не повідомив ескадру про загибель командуючого. Через 12 хвилин інший набій попав у мостик управління, від чого загинули всі офіцери і моряки на мостику, була пошкоджена система керування стерном. Флагман втратив керування і різко змінив курс вліво. Кораблі строю сприйняли це за намір ухилитись від обстрілу і почали змінювати курс за ним. «Цесаревич» увійшов у циркуляції, перетнувши стрій ескадри. Коли контр-адмірал П. Ухтомський на «Пересвет» отримав з нього сигнал перейняти командування, стрій кораблів був порушений. Через пошкодження стеньги мачти було ускладнено передавання флагових сигналів і він не подав сигналу про прийняття командування. У цей час «Ретвизан» розвернувся в сторону японського строю. Патріотичні газети потім писали, що його командир капітан 1 рангу Е. Щенснович мав намір протаранити один з японських панцирників. Більш вірогідною є версія, що він мав намір пройти через стрій японських кораблів. Але капітан був поранений і «Ретвизан» розвернувся і повним ходом пішов на Порт-Артур. На 18.00 стрій японців повернув наліво, перегороджуючи шлях на Корейську протоку. Російські крейсери розвернулись разом з панцирниками, але о 18.50 контр-адмірал Н. Рейценштейн вирішив самостійно прорватись крізь японський стрій, піднявши сигнал «Усім крейсерам прямувати за мною». Його крейсер «Аскольд» розвинув максимальну швидкість, а за ним пішов «Новик». Обидва крейсери прорвались, отримавши пошкодження. Два інші крейсери повернулись до Порт-Артура.
З настанням темряви частина кораблів взяла курс на Порт-Артур, частина вирішила скористатись темрявою і прорватись на південь. Адмірал Того не став переслідувати російські кораблі, побоюючись випадкових пошкоджень у темряві у можливому потенційному ближньому бої та торпедних атак. На цьому завершилась битва, в ході якої жоден корабель не затонув.
Після бою
У «Цесаревича» до вечора відновили керування стерном і він дійшов до німецької бази Ціндао в Китаї, куди самостійно прийшли есмінець «Бесшумный», міноносці «Бесстрашный» з «Беспощадным». Від них відстав «Бурный», який вночі сів на мілину біля мису Шаньдун. Його підірвав екіпаж, який по суходолу добрався до Порту-Едварда — британської колонії Вейхай. Крейсер «Диана» добрався аж до Сайгону. Через пошкодження «Аскольд» увійшов до порту Шанхай. Усі ці кораблі були інтерновані і стали єдиними кораблями Російської імперії, що пережили війну. Капітан «Новика» поповнив запас вугілля у Ціндао і вирішив йти до Владивостока. Він обійшов з сходу Японські острови і у протоці Лаперуза 20 серпня був перехоплений крейсерами «Цусіма», «Читосе». Пошкоджений «Новик» увійшов до порту Корсаков, де екіпаж його затопив. З кораблів, що повернулись до Порт-Артура, були зняті гармати, боєкомплекти і передані сухопутним військам. Кораблі були затоплені у січні 1905 напередодні капітуляції бази. Згодом були підняті японцями. Для підтримки прориву ескадри з Владивостока вийшов загін крейсерів, який зустрівся з японськими крейсерами 14 серпня у битві біля Ульсану.
У японців найбільших пошкоджень зазнав «Мікаса», на якому загинуло 32 моряки. Пошкодження отримали «Асахі», «Якумо», «Кассуга». Одночасно завдяки кращій підготовці артилеристів, британським далекомірам японські панцирники 130 разів попали в ціль, а російські 32. Після бою перша Тихоокеанська ескадра фактично втратила боєздатність.
Результати бою Назва Кількість попадань Втрати екіпажу «Цесаревич» 13×305-мм • 2×203-мм 12 загинуло, 47 поранено «Победа» 11 великого калібру 4 загинуло, 29 поранено «Пересвет» 39 різного калібру 13 загинуло, 69 поранено «Полтава» 12-14 × 203-305-мм 12 загинуло, 43 поранено «Ретвизан» 18 × 203-305-мм 6 загинуло, 42 поранено «Севастополь» декілька попадань великого калібру 1 загинув, 62 поранено «Мікасса» 20 попадань великого калібру кормова вежа 305-мм пошкоджена 125 вбито і поранено «Асахі» 1×305 мм нижче ватерлініїкормові 305-мм вежі виведені з ладу 2 поранено «Шікішіма» 1×305-мм «Якумо» 1×305-мм
Джерела
Robert A. Burt: Japanese Battleships. 1897—1945. Arms and Armour Press, New York NY 1989, ISBN 0-85368-758-7 Robert Forczyk: Russian Battleship vs Japanese Battleship. Yellow Sea 1904–05 (= Duel 15). Osprey, Oxford 2009, ISBN 978-1-84603-330-8 Сорокин А. И. Оборона Порт-Артура. 3 изд., М.: Воениздат, 1954 Балакин С. А. Морские сражения Русско-японской войны 1904—1905
Посилання The Battle of the Yellow Sea Русско-японская война 1904—1905 гг. Бой в Желтом море 28 июля 1904 г. Желтое море Battle Damage: Russian Battleship Tsesarevich, 1904
Примітки