Літераторські мостки — ділянка Волкового цвинтаря в місті Санкт-Петербург, музей-некрополь, відоме завдяки похованням низки російських письменників, науковців, акторів , художників, архітекторів.
Історія створення і побутування У 18 столітті
Кладовище дозволили створити за наказом урядового Сенату (тодішнього кабінету міністрів Російської імперії) 11 травня 1756 рокугазета «Ильичёвец» від 15 жовтня 2005 р.. Кладовище створили у тодішньому передмісті столиці — селі Волково. У Петербург у 18 ст. взимку неодноразово забредали голодні вовки. Назву села і кладовища пов'язують саме з вовками.
Неподалік цвинтаря розташовані Невський монастир та Чорна річка. Земельна ділянка була низка і заболочена, наближеність до річки сприяла частим повеням, що заливали могили. Аби дістатись до поховань, почали класти дерев'яні помости або російською — мостки. Вони і надали пізню назву тільки ділянці з похованнями російських літераторів.
Через три роки по заснуванню кладовища, (1759), тут спромоглися вибудувати першу невелику церкву. Церкви горіли і руйнувались, серед них була поруйнована і церква, вибудована за проектом архітектора Вікентія Беретті. Нині існуюча Воскресенська церква — пізня. За часів СРСР начиння церкви знищили, а приміщення зробили музеєм.
Саме на цьому цвинтарі ховали і жертв епідемій, особливо померлих з холерних бараків.
В 19 столітті На початку 19 ст. тут почали ховати і небагатих дворян, що померли в Петербурзі. Серед них Антон Дельвіг, поет і видавець, добрий знайомий поета Олександра Пушкіна. Склалась традиція ховати тут випускників Царськосільського ліцею, що дорівнював освітою університету.
Коли з Франції перевезли до Петербурга труну з тілом померлого російського письменника Івана Тургенєва, поховання відбулося на Волковому кладовищі. В середині 19 ст. вже закріпилася традиція ховати небагатих дворян і різночинців-літераторів на Волковому кладовищі. Так виникають Літераторські мостки, найбільш упорядкована ділянка Волкова кладовища. З роками ця ділянка стала ознакою визнання літератора читачами столиці і імперії та набула престижу.
На Літераторських містках поховано багато дореволюційних письменників лівих поглядів (М.О. Добролюбов, В.Г. Бєлінський, Д.І. Писарєв та інші).
У радянський період
Серед похованих тут — низка російський академіків і науковці Менделєєв Дмитро Іванович (1834-1907) Павлов Іван Петрович (1849—1936) Бехтерєв Володимир Михайлович (1857-1927) та інші.
Тут же поховані Марія Ульянова, мати В.І. Леніна та його сестри.
У 1935 році Літераторські містки були перетворені на відділ Державного музею міської скульптури. Сюди було перенесено останки літераторів з цвинтарів, які призначалися для знищення, - М.Г. Помяловського, А.А. Блока, І.А. Гончарова. У окремих випадках переносили лише надгробки, але з самі останки. На території некрополя налічується близько 500 надгробних пам'яток, зокрема мають значну художню цінність. У ході реконструкції Волківського цвинтаря та створення музею «Літераторські містки» було втрачено чи загублено могили багатьох видатних петербуржців, діячів вітчизняної історії, науки та культури.
Згодом тут почали ховати радянських акторів і режисерів, театральних діячів і художників, високих чинів серед радянських музеїв, розташованих у Ленінграді.
Неповний перелік похованих і уславлених діячів минулого
Павлов Іван Петрович (1849—1936) науковець-фізіолог, академік Радищев Олександр Миколайович (1749-1802) письменник Дельвіг Антон Антонович (1798-1831) літератор і видавець доби Олександра Пушкіна Бєлінський Віссаріон Григорович (1811—1848) літературний аналітик і критик Тургенєв Іван Сергійович (1818-1883) письменник Берггольц Ольга Федорівна (1910—1975) поет Апухтін Олексій Миколайович (1840—1893) поет Купрін Олександр Іванович (1870—1938) письменник Надсон Семен Якович (1862-1887) поет Блок Олександр Олександрович (1880-1921) поет Кузьмін Михайло Олексійович (1872—1936) поет Гаршин Всеволод Михайлович (1855—1888) письменник Лозинський Михайло Леонідович (1886-1955) поет і перекладач Лєсков Микола Семенович (1831-1895) письменник Петров Андрій Павлович (1930-2006) радянський композитор Салтиков-Щедрін Михайло Євграфович (1826-1889) письменник Добролюбов Микола Олександрович (1836-1861) літературний критик Петров-Водкін Кузьма Сергійович (1878-1939) радянський художник Козінцев Григорій Михайлович (1905—1973) радянський кінорежисер Мамін-Сибіряк Дмитро Наркисович (1852-1912) письменник Помяловський Микола Герасимович (1835-1863) письменник Брянцев Олександр Олександрович (1883—1961) радянський театральний режисер, засновник першого театру для дітей Симонов Микола Костянтинович (1901-1973) радянський актор театру і кіно Меркур'єв Василь Васильович (1904—1978) радянський актор театру і кіно Стржельчик Владислав Гнатович (1925-1995) радянський актор театру і кіно Лебедєв Євген Олексійович (1917—1997) радянський актор театру і кіно Трофімов Микола Миколайович (1920-2005) радянський актор театру і кіно Шварц Ісаак Йосипович (1923-2009) радянський композитор Соловйов-Сєдой Василь Павлович (1907-1979) радянський композитор Штоколов Борис Тимофійович (1930-2005) радянський оперний співак Ваганова Агріппіна Яківна (1879-1971) балерина і балетний педагог Дудинська Наталія Михайлівна (1912-2003) радянська балерина і балетний педагог Шелест Алла Яківна (1919-1998) радянська балерина і балетний педагог
Фотогалерея надгробків
Джерела Нетунахина Г. Д., Удимова Н. И., Ленинградский музей городской скульптуры, 2 изд., Л., 1972; Охотников И. В., Литераторские мостки, 3 изд., Л., 1972. Некрополь «Литераторские мостки»: План-путеводитель / ФГУПСЗРПЦГиМ (центр «Севзапгеоинформ») ; Сост.: Ю. М. Пирютко и др. ; — Санкт-Петербург, 2008. — 160 с. Сайт Літераторських містків
Примітки
Посилання
Див. також Надгробок Склеп Каплиця Беретті Вікентій Іванович