Колантоніо або Ніколо Антоніо (; 1420, Неаполь — 1460, Неаполь) — італійський художник першої половини XV століття, що мешкав і працював у місті Неаполь. Історичне ім'я майстра утворене зі злиття двох його перших імен, що було поширене в італійських князівствах.
Маловідома біографія
Належить до художників з маловідомою біографією. Мешкав і працював у місті Неаполь в першій половині XV століття. Рік народження майстра умовно рахують як 1420-й. Умовно вважають, що він уродженець Неаполя і, можливо, там же й помер. Декотрі з дослідників рахують його серед перших італійських майстрів, що перейшли від темперного живопису на олійні фарбиГ.Богеро: Шедевры Западноевропейской живописи XIV—XVIII веков из собрания Тиссен-Борнемиса. Collection Thyssen-Bornemisza Lugano and Electa, S.p.a., Milano. Твори майстра вплинули на технологію і художню манеру італійського художника Антонелло да Мессіна, художня індивідуальність останнього більш яскрава, менш умовна і більш реалістична (особливо у портретах). До учнів майстра відносять і іберійського за походженням художника Педро Берругете (бл. 1450—1504), що також працював у Італії.
Згадки про майстра Факти з життя художника маловідомі. Практично звістки про художника знайдені у листі неаполітанського гуманіста П'єтро Суммонте (1463—1526), котрі він дав під час листування 1524 року з Маркантоніо Мікеле. А це майже сто років після народження митця.
В листі він позначив рік народження Колантоніо як 1420-й, той працював у Неаполі у 1440—1460 рр., або трохи пізніше. Його творчість припала на роки правління у Неаполі Рене Анжуйського (1438—1442). П'єтро Суммонте, що і сам знав мало, стверджував, що Колантоніо помер не старою людиною.
Художня манера
В Неаполі 15 ст. склалась відмінна від італійських князівств ситуація суміші культур Арагону і Фландрії (на котру орієнтувались митці Арагону), Бургундії і Прованса з домішками культури відродження італійського зразка. В Неаполі склалась своєрідна і пишна культура, відбитками котрої стануть місцевий варіант королівського побуту, місцевий варіант архітектури, місцевий варіант живопису.
В художній манері Колантоніо відчутні впливи Фландрії і Арагону, а також італійських майстрів кватроченто.
Творчість Колантоніо відома завдяки двом випадково збереженим вівтарям. Перший — для неаполітанської церкви Сан Лоренцо Маджоре. За припущеннями, вівтар виконано на замову короля Альфонсо 1445 року. Головна композиція вівтаря — «Франциск Ассізький надає устави ордену ченцям — францисканцям та кларискам» . Картина олійними фарбами наслідує взірець, що був створений у техніці фрески над дверима монастирської церкви малих францисканців. Фреска збережена і перенесена до музею монастиря.
«Келія Св. Єроніма» з помітними впливами нідерландських художників (нині Музей Каподімонте, Неаполь), не самостійна композиція, а чергова стулка цього вівтаря. Дрібні стулки цього вівтаря розпорошені по різним музейним збіркам.
Другий вівтар зберігають в церкві Петра мученика, де подано одинадцять сцен з життя Св. Вінсента Феррера. Вівтар також має портрети (донаторів) королеви Ізабелли та членів королівської родини.
Див. також Ранній нідерландський живопис Північне Відродження Ян ван Ейк Кватроченто Неаполітанська художня школа
Примітки
Джерела Г.Богеро: Шедевры Западноевропейской живописи XIV—XVIII веков из собрания Тиссен-Борнемиса. Collection Thyssen-Bornemisza Lugano and Electa, S.p.a., Milano О.Краснова: Искусство средних веков и Возрождения. М.: Olma Media Group, 2002. ISBN 5-94849-063-7
Посилання