Чеський масив (Богемський масив; , , ) — гірський масив в центральній частині Чехії та суміжних районах Німеччини, Польщі і Австрії.
Розташування Масив простягається із заходу на схід і має ромбоподібну форму. Протяжність його становить близько 500 км, ширина — до 300 км. Найвища точка — гора Снєжка (1602 м). По околицях Чеського масиву підносяться середньовисотні хребти : Шумава на південному заході, Рудні гори на північному заході, Судети на північному сході. У південно-східній частині масиву розташовується Чесько-Моравська височина.
Геологія Внутрішня частина Чеського масиву є великою улоговиною, що складається з ряду низовин і височин що розділяють їх і низькогірних масивів. Чеський масив — виступ древнього фундаменту області Герцинської складчастої, утворений гнейсами, мігматитами, кристалічними сланцями, гранулітами протерозою, сланцями, кварцитами та пісковиками нижнього та середнього палеозою. Осадовий чохол складний крейдовими і кайнозойськими породами. В результаті неоген-антропогенових рухів масив було розколото розломами і скидами, за якими відбувалися викид вулканічних лав. З тектонічними прогинами у північно-східній околиці масиву пов'язане формування Верхньосілезького кам'яновугільного басейну.
Тектоніка Сьогоденний підмурівок Чеського масиву було сформовано під час герцинського орогенезу, під час цієї фази відбувся орогенез і акреція за рахунок террейнів, в результаті закриття океану Реїкум, коли два палеоконтіненти Гондвана (на півдні) і Лавруссія (на півночі) зіштовхнулися. Велика частина підмурівку Чеського масиву входила до складу террейну Арморика, що також є підмурівком Армориканського масиву на заході Франції. Мікроконтиненти опинились стиснутими між великими континентальними масами з півночі і півдня. Результатом герцинського орогенезу є що майже всі континенти об'єдналися у суперконтинент під назвою Пангея.
Підвалині Чеського масиву складається з трьох основних структурних зон, які відрізняються метаморфічно, літологічно і тектонічно. Це:
Саксо-Тюрнгійська зона: Утворює північну частину масиву. Північна частина Саксо-Тюрнгійської зони — Центрально-Німецька Кристалічна височина, що інколи розглядається разом з Чеським масивом. Північна межа цієї зони є сутура Реїкуму, яка відокремлює колишні суходоли Гондвани і Лавруссії.A subdivision into Saxothuringian and Moldanubian zones was first introduced by Kossmat (1927). The usual subdivision described here can for example be found in Linnemann et al. (2008a) Moldanubian Zone утворює центральну частину масиву і включає в себе Teplá-Barrandian Terrane. Південний схід масиву утворює третій блок, Мораво-Сілезька зона. Ця зона включає в себе Brunovistulian Block, це є алохтон-насув над Мораво-Сілезьким кристалічним блоком. Brunovistulian була у складі південної частини Лавруссії.Finger et al. (2000) linked the Brunovistulian terrane with «Avalonia» (i.e. the southern part of Laurussia)
Географічний поділ Із заходу на схід: Північ (головним чином Рудні гори та Судети) Рудні гори Ельбські Пісковикові гори Верхня Лужиця (Лужицькі гори та Лужицька височина) Карконоші
Південний захід (Шумава)
Баварський ліс Південний схід
Чесько-Моравська височина Невеликі пасма на південь від Дунаю та Гісберг Плато Нойштадтлер Кюрнберзькі гори
Рослинність По схилах гір ростуть змішані і хвойні ліси (з ялини, ялиці, сосни, бука, дуба) на гірських бурих лісових і гірських підзолистих ґрунтах. Вище 1400 м — субальпійські луки і чагарники на гірсько-лугових ґрунтах.
Ресурси На відміну від інших масивів герцинського орогенезу в Центральній Європі Чеський масив не дуже багатий рудами. На північ від Гарцу далі у Німеччину, що є геологічно частиною Рея-Герценської зони, є більше рудних родовищ. З іншого боку, Чеський масив має багато кар'єрів з видобутку граніту, гранодіориту і діориту
Примітки