Елізабет Енн Шерідан (, до шлюбу Лінлі, ; 7 вересня 1754 — 28 червня 1792) — британська співачка.
Життя
Друга дочка (і друга дитина з дванадцяти) композитора Томаса Лінлі і Мері Джонсон. Вважалося, що з 7 дітей Лінлі, що вибрали музичну кар'єру, Елізабет володіла найбільшим талантом і красою. Батько навчав її з раннього дитинства, і вже 31 січня 1767 у віці 12 років вона разом зі своїм братом вперше виступила на сцені Королівського театру Ковент-Гарден в The Fairy Favour. У травні Елізабет співала, а Томас грав на скрипці на концерті в Баті. Її популярність росла, і всі лондонські концертні холи були відкриті перед нею.
Попри це, батько змусив її пообіцяти, що вона вступить в шлюб із 60-річним Волтером Лонгом. Це змусило б її відмовитися від театральної кар'єри і принесло б у сім'ю Лінлі багатство. 26 червня 1771 в театрі Хеймаркет вийшла нова комедія Дівчина з Бата, яка вивела історію їх заручин на сцену.
Елізабет отримувала багато пропозицій руки і серця, і 18 березня 1772 вона разом з Річардом Шеріданом втекла до Франції. Оскільки вони обидва були неповнолітніми, шлюб вважався недійсним, поки батько Елізабет нарешті офіційно не визнав його 13 квітня 1772 в Марілебон.
Елізабет Шерідандуже страждала через слабке здоров'я, але все ж народила сина Тома (1775—1819).
Вона померла від туберкульозу в Брістолі в 1792 році у віці 38 років.
Примітки
Посилання Chedzoy, Alan. Sheridan’s Nightingale: The Story of Elizabeth Linley. London: Allison & Busby, 1997. Highfill, Phillip H., Kalman A. Burnim, and Edward A. Langhans. A Biographical Dictionary of Actors…and Other Stage Personnel in London 1660—1800. Carbondale: Southern Illinois University Press, 1982. Коротка біографія