Астрід Ободритська, Астрід Мекленбурзька (давньосканд. Astrid; ; близько 979 р. —1035 р.) — дочка князя ободритів Мечеслава III (919—999 рр.)Furstedotter Estrid av Obotriterna , дружина короля Швеції (1000—1022 рр.) Олафа ШетконунгаUlf Fransson, Ingmar Jansson // «Cultural interaction between East and West», 2007, s. 269 Charles Raymond Dillion // «Royals and Nobels», iUniverse, 2002, s. 283 , мати шведського короля Анунда Якоба і великої княгині Київської Інгігерди.
Згідно з легендою, Астрід потрапила до Швеції як військовий трофей із Західної Померанії. Вважається, що її батько, вождь племені полабських ободритів, віддав її в шлюб з Олафом як закріплення мирного договору. Хоча сумнівно, щоб Олаф одружився з дочкою простого вождя, враховуючи монарші традиції та закони. Адже короля могла народити тільки носійка владичої крові дійсно пануючого державного діяча, а отже, її батьком міг бути тільки справжній князь ободритів. Ймовірно, за нею був багатий посаг, бо в сучасній їй Швеції відбувся підйом слов'янського впливу, насамперед серед ремісників.
Наложниця Олафа Шетконунга Едла була родом з тієї ж частини Європи, що і Астрід, яка ймовірно потрапила до Швеції аналогічним чином. Король ставився до Астрід і Едли однаково, а його син й дві дочки від Едли отримували ту ж шану, що і діти від Естрід, хоча офіційно він був одружений лише з Естрід і королевою була Естрід. Сноррі Стурлусон писав, що Естрід погано ставилася до дітей Едли (Емунда, Астрід і Гольмфріди), і тому Емунд був відісланий до Вендланду (Померанія) до родичів Едли, які його й виховали. Крім цього свідоцтва і згадки у того ж Сноррі про те, що Естрід любила помпезність і розкіш й була вимоглива до обслуги, про її особистість і характер нічого невідомо.
Естрід прийняла хрещення у 1008 році разом з чоловіком, дітьми та багатьма представниками шведського дворянства. Прийнявши християнство, Олаф продовжував дотримуватися у політиці свободи віросповідання для власної країни. Але Швеція стала християнською державою тільки після релігійної війни між Інге I Старшим і Свеном I у 1084—1088 роках.
Родина Чоловік — Улоф III Шетконунг
Діти: Інгігерда Шведська (близько 1001—1054 рр.) — на Русі іменована як Ірина (в монашестві Ганна), дружина Ярослава МудрогоThomas Ross Gambrell // «An ancestral history, 8 B.C. to 1986», 2001, s. 105 . Анунд III Якоб (коло 1010—1050 рр.) — король Швеції, спадкоємець Улофа III Шетконунга по 1022 році.
Примітки
Джерела Herman Lindqvist // «Historien om Sveriges drottningar», Estocolmo, Norstedt, 2006, ISBN 9-1130-1524-9. Åke Ohlmarks // «Alla Sveriges drottningar», AWE/Geber, 1976, ISBN 9-1200-4795-9.
Посилання SWEDEN, kings