І́гор Васи́льович Луньо́в ( ) — український кадровий військовослужбовець, генерал-лейтенант Збройних сил України.
Життєпис Закінчив Одеське вище артилерійське командне училище.
У 2001—2003 роках — командир 25-ї окремої Дніпропетровської повітряно-десантної бригади. Згодом — заступник начальника штабу 6-го армійського корпусу.
Станом на червень 2014 — заступник командувача Високомобільних десантних військ з бойової підготовки. Станом на серпень 2015 — начальник штабу — перший заступник командувача ДШВ.
Здійснював планування й керівництво підрозділами десантних військ під час звільнення від російсько-терористичних угруповань населених пунктів Слов'янськ, Краматорськ, Дебальцеве, Вуглегірськ, Жданівка, Нижня Кринка, а також особисто очолював операції зі знищення бойовиків на блокпостах і в районах їхнього базування.
З 3 жовтня 2014 року безпосередньо керував угрупованням сил і засобів, що обороняли міжнародний аеропорт «Донецьк». Підрозділи під його безпосереднім керівництвом щоденно відбивали до 6-ти атак супротивника. За весь період оборони аеропорту знешкоджено до 5-ти складів боєприпасів російсько-терористичних угруповань, понад 6 вогневих точок мінометів та бойових машин. Знешкоджено понад 70 % особового складу підрозділів терористів «Гіві» та «Мотороли».
З моменту створення Сил спеціальних операцій у січні 2016 року призначений командувачем ССО.
Під час інавгурації президента Зеленського Луньов не віддав йому військове вітання, як це передбачується Статутом. В липні 2019-го генерал-лейтенант пояснив цю ситуацію «рефлекторною необережністю», пояснивши, що не варто шукати додаткового змісту в цій події.
25 серпня 2020 року, згідно Указу Президента України № 357/2020 був звільнений з посади командувача Сил спеціальних операцій Збройних Сил України.
Серед вірогідних причин відставки називалася незадовільна діяльність генерала Луньова на посту командувача ССО.
Сім'я Разом із дружиною виховує доньку.
Військові звання полковник генерал-майор (14.10.2015) генерал-лейтенант (05.12.2017)
Нагороди Орден Богдана Хмельницького II ступеня (28 червня 2015) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі;. Орден Богдана Хмельницького III ступеня (21 жовтня 2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі;. Легіон Заслуг (США), легіонер (29 квітня 2021). Медаль «За бездоганну службу» III ступеня (10 липня 2002) — За вагомий особистий внесок у забезпечення обороноздатності України, зразкове виконання військового обов'язку;.
Примітки
Джерела ЛУНЬОВ Ігор Васильович (збережено на archive.org) Присяга призовників Пишаймося такими дітьми! Командувачем ССО Міноборони став генерал ВДВ Луньов