Плеріони (від  — «заповнений») — залишки наднових, які оточують молоді пульсари й живляться потоком релятивістських частинок, прискорених магнітним полем пульсара. Характерною особливістю плеріонів є зростання яскравості до центру туманності. Найвідомішим представником є Крабоподібна туманність.

Плеріони були виділені як клас об'єктів у 1976 році за їхнім радіовипромінюванням. Відтоді було встановлено, що вони є джерелами інфрачервоного, оптичного, міліметрового, рентгенівського та гамма-випромінювання. Зі 132 залишків наднових, відомих станом на 1996 рік, 11 класифікувались як плеріони.

Еволюція плеріонів Плеріони проходять в своїй еволюції кілька окремих фаз. Новий плеріон з’являється незабаром після утворення пульсара й зазвичай розташований всередині залишку наднової (наприклад Крабоподібної туманності або туманності всередині великого залишку наднової Вітрил). Коли плеріон старіє, залишок наднової розсіюється та зникає. Надалі, з послабленням пульсара, плеріон має перетворитися на залишок оболонкового типу навколо пульсара.

Властивості плеріонів Від пульсарів рухаються потоки заряджених частинок (плазми), прискорених до релятивістських швидкостей швидким обертанням надзвичайно сильних магнітних полів пульсара (понад 1 терагаус). Ці потоки частинок, так званий пульсарний вітер, зіштовхуються з навколишнім міжзоряним середовищем, створюючи стоячу ударну хвилю, на якій потік сповільнюється до субрелятивістської швидкості. За межами цього радіуса в намагніченому потоці збільшується синхротронне випромінювання.

Плеріони часто мають такі властивості:

Зростання яскравості у напрямку до центру, без такої оболонкоподібної структури, яка спостерігається у залишках наднових. Сильна поляризація і плоский спектральний індекс в радіодіапазоні, α=0–0,3. В рентгенівському діапазоні спектральний індекс зростає до значень 2,3–3,3 (фотонний індекс 1,3–2,3) за рахунок втрат на синхротронне випромінювання. Розмір області рентгенівського випромінювання зазвичай менший за розмір областей радіо- та оптичного випромінювання (через менший час життя електронів з вищою енергією під дією синхротронного випромінювання). Фотонний індекс ~2,3 у гамма-діапазоні при енергіях порядку ТеВ.

Плеріони можуть бути потужним інструментом для дослідження взаємодії пульсара з оточенням. Їхні властивості можна використовувати для визначення геометрії, енергетики та складу пульсарного вітру, космічної швидкості самого пульсара та властивостей навколишнього середовища.

Примітки

Посилання

Каталог плеріонів