Новоорлянка (Орлянка, в простонарод. — «дев′ятнадцятий») — зникле село, що існувало на території Трохимівської сільської ради Іванівського району Херсонської області України. Ліквідоване під час кампанії «укрупнення сіл та ліквідації неперспективних сіл» в УРСР в 2-й половині 1960-х років. Населення 82 особи (38 — 44) (на 01.01.1965 р.)

Історія

Орлянка (висілок № 19) було засноване в 1910 році, під час Столипінської аграрної реформи, селянами вихідцями з с. Орловки (Орлянки) (пізніше — Василівського району Запорізької області) Мелітопольського повіту Таврійської губернії. Новостворене село переселенці назвали «Новою Орлянкою» — Новоорлянкою. Звідси така назва села.

Назва в простонародді — «висілок дев′ятнадцятий» походить, очевидно, від номера запису села в Списку населених пунктів Агайманської волості. Тут дійсно під цим номером описується село «Новоорлянка»: 26 дворів, 209 жителів (101—108). Громаді належало 528 десятин землі, 72 коня та 37 корів, які перебували у приватній власностіІванівського краю історія жива. — Мелітополь, друкарня «Люкс», 2010. — с.291.

В період суцільної колективізації село стало виробничим підрозділом (бригадою) колгоспу «Прогрес». Більшість мешканців стали колгоспниками під час голодомору 1932-33 р.

Під час Другої світової війни Орлянка була окупована гітлерівцями у вересні 1941 року; майже 2 десятки місцевих чоловіків були мобілізовані на фронти та примали в ній участь: Вакуленко Михайло Нестерович 1905р.н., Малюга Григорій Ілларіонович 1943, Мироненко Прокіп Прокопович 1912, Мироненко Савка Прокопович 1908, Ващенко Володимир Михайлович 1899, Ващенко Федір Володимирович 1926, Сьомін Яким Артемович 1906, Коверник Василь Ілліч 1906, Лоцман Карпо Нефтодович 1909, Лоцман Володимир Нефтодович 1921, Гавриленко Григорій Матвійович 1913, Гавриленко Федір Матвійович 1919, Гавриленко Іван Терентійович 1910, Савченко Василь Федорович 1921, Вакуленко Кирил Несторович 1908, Дирин Афанасій Савелійович 1898, Сьомін Дмитро Петрович 1926, Машкарін Василь Дмитрович 1916, Лоцман Олександр Федорович 1926, Зобов Нефтодій Андрійович 1900, Крамаренко Федір Григорович 1920, Дмитровський Петро Якович 1902, Дмитровський Федір Якович 1902, Дяченко Костянтин Павлович 1904, Дяченко Євгенія Костянтинівна 1923, Дирин Микола Савелійович 1916, Дмитровський Павло Якович 1905 р.н., Миколаєнко Олексій Васильович 1925 17 орлянівців загинули під час Другої світової війни: Гавриленко Григорій Матвійович 1944, Гавриленко Іван Терентійович 1944, Дмитровський Павло Якович 1944, Лоцман Олександр Федорович 1944, Лоцман Карпо Нефтодович 1943, Машкарін Василь Дмитрович 1942, Мироненко Савелій Прокопович, Дирин Афанасій Савелійович 1944, Зобов Нефтодій Андрійович 1943, Крамаренко Федір Григорович 1944, Коверник Василь Ілліч 1941, Сьомін Яким Артемович 1944, Вакуленко Кирил Нестерович 1944, Миколаєнко Олексій Васильович . Кілька молодих орлянців були примусово вивезені на роботи до Німеччини як остарбайтери: Зик Григорій Пархомович1925 р.н., Коверник Ганна Василівна1925 р.н., Лоцман Наталка Федорівна1926 р.н., Савченко Андрій Федорович 1923 р.н. Шумілов Терентій 1910 р.н.

Орлянка була звільнена від гітлерівців 29 жовтня 1943 р., ймовірно, бійцями 1379 (?) сп 87-ї (Перекопської) сд 51 армії в ході Мелітопольської наступальної операції.

В перші місяці 1944 р. в селі було відновлено колгоспний підрозділ (бригада № 1) довоєнного колгоспу «Прогрес». В селі було 32 хати-землянки, в яких проживало 39 сімей; населення складало 113 осіб (25-98). На фронті (в лавах РСЧА) перебувало 38 мешканців села. В перші повоєнні роки в тракторній бригаді було 5 трактористів (Жупіков Михайло, Коверник Леонід, Мироненко Олександр, Ващенко Кирило, Дирин Микола Савелійович) та одна жінка-трактористка - Лоцман Ганна Нефтодіївна 1924 р.н..

В 1956 р. в Орлянці обраховувалося 33 домогосподарвства, 31 житловий будинок та 133 мешканці (60 чоловіків, 73 жінки та 41 дитина, з яких 15 — школярі). У власності мешканців було 40 корів та 12 свиней. Працюючих було 68 осіб. Жінки працювали на СТФ або МТФ.

В 1960 році в Орлянці нараховувалося 40 сімей, що проживали в 30 землянках. Всього мешканців було 143 особи (68 чоловічої та 75 жіночої статі). З 52 дітей до школи ходили 18 осіб. Більшість мешканців були працівниками колгоспу (58 сіб, з яких 28 - жінки), було 19 пенсіонерів. Жінки працювали на місцевій свинофермі (Сьоміна Олена 1936, Зобова Ганна 1929, Малюга Тетяна 1927, Дмитровська Олександра 1942 (бригадир Лоцман Володимир Нефтодович1921)) або на молочній фермі (Мироненко Нюся 1939, Миколаєнко Клава 1943, Дяченко Валентина 1936, Дмитровська Клавдія 1941, Лемещук Милиця 1933, Диріна Валентина 1941, Вакуленко Лідія 1938, Дирина Лідія 1935, конюхи та скотарі - Вакуленко Михайло 1905, Причина Микола 1925, Мозольов Іван 1929 та Савченко Василь 1921). Значно зріс парк тракторів та кількість трактористів: Сьомін Володимир 1937, Сьомін Микола 1938, Антощук Володимир 1935, Стоялов Анатолій 1927, Миколаєнко Микола 1941, Дмитровський Микола 1937, Лемещук Євген 1930, Мікишин Леонід 1938, Мироненко Микола 1931, Вакуленко Петро 1938, Причина Іван 1928 (бригадир Мірошник Олександр Абрамович 1926). Значна кількість мешканців вже працювала в новоствореному радгоспі "Мирний" :Зобов Василь 1928 - зоотехнік р-пу, Гавриленко Афанасій 1905 - зав. майстерні р-пу, Демчук Зіна 1940 - зав.диткадком р-пу "Мирний". В радгоспному автопарку працювали Дирин Володимир 1937, Коверник Микола 1932, Руденко Євген 1932, Мироненко Микола 1937 р.н. З Орлянки вибуло 12 осіб, що переселилися до Трохимівки або сусідніх сіл

Примітки

Джерела

Архів виконкому Трохимівської сільради. Погосподарські книги за 1944-47 рр.: бригада № 1 (Орлянка) Архів виконкому Трохимівської сільради. Погосподарські книги за 1955—1957 рр.: бригада № 1 (Орлянка)