Дизель-електричний моторний вагон Вайтцер-Де Діон-Бутон (Автомотриса Вайтцер-Де Діон-Бутон) () — перший серійний поїзд з двигуном внутрішнього згорання Європи, що використовувався на лініях Ц.к. Австрійської Державної залізниці. Згодом бензиновий мотор був замінений дизельним. Виготовлявся фабрикою у теперішньому румунському Араді, що до 1919 входило до Австро-Угорської імперії, 1920 Угорщини. Бензиновий мотор для нього виготовляв французький виробник De Dion-Bouton, електричне обладнання німецька компанія Siemens-Schuckert.

Історія

Міністр торгівлі Транслейтанії Лайош Ланг доручив розробити для локальних залізниць дешевий транспортний засіб з мотором внутрішнього згорання. Після цього збудували два прототипи з приводом від моторів Daimler та Банкі, які не виправдали сподівань. Фабрика застосувала парову машину De Dion-Bouton. Вони розпочали виготовлення серії Cmot VIIIa und VIIIb для Угорської залізниці імперії ()(MÁV). Австрійський підприємець з Грацу вирішив застосувати інший привід від De Dion-Bouton, що успішно був випробуваний 1903 на випробувальних тестових поїздках, а 1906 запущений у серійне виробництво.

Ще 1900 одноциліндровий чотиритактний мотор Де Діон-Бутон використала у бензинов-електричному приводі легкового автомобіля бельгійської . На основі отриманого досвіду використали 4-циліндровий мотор Де Діон-Бутон потужністю 70 к.с. з генератором, від якого живились два електромотори по 30 к.с., розміщені під підлогою вагону. Вони передавали зусилля на два привідні вали передньої і задньої колісних пар. Електрообладнання виготовляла компанія Siemens-Schuckert. Вагон розвивав максимальну швидкість 60-70 км/год. На електрифікованих ділянках можна було використовувати пантограф для отримання живлення електромоторів.

У передній частині вагону розміщувалась кабіна водія і мотор-генератор. На даху йшли труби системи охолодження. З двох сторін встановили автозчепи, буфери. Таким чином вони могли вести до двох причепних вагонів.

Застосування, модифікації

Моторні вагони виготовлялись з нормальною 1435 мм і вузькою 760 мм і 1000 мм коліями. На початку експлуатації моторні вагони були автомотрисами, переробленими згодом у дизель-поїзди. Для Об'єднаної залізниці Араду і Ченаду () виготовили щонайменше 41 моторні вагони з нормальною колією. Кузови прототипів нагадували в основному кузови вагонів з паровим мотором MÁV з платформою входу у їхній задній частині. При масі 15 т вони мали 40 сидячих місць. Серійні кузови були довшими і мали поділ на два класи.

Два дизель-поїзди купила 1907 румунська державна залізниця Căile Ferate Române. Вагони мали відділення 1 і 3 класу з входом ззаду для 3 класу, посередині для 1 класу. На даху вони мали довгий глушник.

Чотири менші вузькоколійні вагони з аналогічним до вагонів ACsEV приводом, компонуванням купила залізниця Alföldi Első Gazdasági Vasút (AEGV), використовуючи їх на 152 км лінії (1906/07, 1916).

57-км локальна залізниця Арад — Пинкота () у Банаті з колією у 1000 мм відкрилась 1906 після купівлі 11 поїздів. З 1911 було електрифіковано усі ділянки залізниці, а 1913 мотор-вагони перебудували у пасажирські з багажним відділенням.

Локальна 760-мм вузькоколійної залізниця Ньїредьгаза — Домбрад () купила п'ять вагонів (4+1) (1906/07). У 1911 залізниця збудувала у Ньїредьгаза лінію електричного трамваю, де використовувала вагони Ganz &Cie із зовнішніми струмоприймачами і бензиново-електричні, які також отримали струмоприймачі, користуючись ними серед міста.

Після 1945 збережені вагони потрапили до MÁV. Шість з них з позначенням BCmot 331 — BCmot 337 використовувались до 1960 на лінії Будапешт — передмістя () завдовжки 104 км. Вагони зазнали ґрунтовної модернізації із заміною бензинових моторів дизельними, генераторів, електромоторів. Один вагон номер DM XII знову модернізували наприкінці ХХ ст. Шість вагонів перебуває у музеї.

Джерела Arnold Heller: Der Automobilmotor im Eisenbahnbetriebe, Leipzig 1906, репрінтне видання Salzwasserverlag 2011, ISBN 978-3-86444-240-7

Посилання Istoria "Sagetii Verzi " Nyíregyházi villamos motorkocsik Elektrische Eisenbahnen MÁV-tól átvett járművek a BHÉV-nél

Примітки