Бібліоте́кознавство — це наукова дисципліна, яка вивчає цілі, принципи, зміст, систему і форми суспільного використання друкованих творів, а також функції, організацію та призначення бібліотек у конкретних соціокультурних умовах певної історичної доби.

Перша школа бібліотекознавства була створена Дьюї Мелвілом (Melvil Dewey) у Колумбійському університеті у 1887 році.

Класифікація Бібліотекознавство класифікується залежно від вибраних дослідником підстав розподілу й поділяється на загальне й особливе.

Загальне бібліотекознавство — поділ бібліотекознавства, змістом якого є загальнотеоретичні, історичні й організаційні проблеми бібліотечної діяльності, а також вивчення об'єкта й предмета бібліотекознавства, його структури, термінології, місця в системі наук, зв'язків із суміжними науковими дисциплінами, закономірностей бібліотечної діяльності, її принципів і концепцій, методології й методики бібліотечних досліджень, історії бібліотекознавчої думки.

Особливе бібліотекознавство досліджує різні специфічні аспекти бібліотечної діяльності.

Часткове бібліотекознавство — комплекс розділів бібліотекознавства, зміст яких становлять вчення про різні частини бібліотеки як системи — бібліотечний фонд, бібліотечний каталог, контингент користувачів бібліотеки, матеріально-технічна база бібліотеки й т.д.

Завдання та мета Завдання бібліотекознавства — розвиток теорії бібліотечної справи, аналіз його закономірностей як соціального явища, пов'язаного з використанням бібліотек у допомогу соціальному, економічному, культурному процесу.

Мета бібліотекознавства — оптимізація соціального використання інформації у вигляді публікацій, через бібліотечну справу.

Функції бібліотекознавства

Наукові функції: Пізнавальна пояснювальна прогнозуюча систематизуюча Соціальні функції: Культурно-виховна (вираження загальної властивості науки як діючого фактору розвитку всієї людської культури, наукового світогляду, суспільної свідомості) Функція продуктивної сили (Є важливою умовою розвитку бібліотечної справи, відіграє роль однієї з опосередкованих сил його прогресу, висуває й впроваджує в практику нові, перспективні ідеї, що сприяють підвищенню ефективності і якості бібліотечного обслуговування населення) Функція соціальної сили (Бібліотекознавство створює явні й латентні передумови зміни суспільства, його культури, причому ці зміни носять прогресивний характер. Величезну соціальну роль відіграє ідея інформатизації суспільства, першоджерелом якої повинне вважатися бібліотекознавство)

Всі вони пов'язані з тим, що наукові знання й методи бібліотекознавства використовуються при вирішенні проблем, що виникають у процесі суспільного використання інформації.

Складові частини бібліотекознавства

Наукові закони Наукові принципи Наукові теорії Методи дослідження Понятійний апарат Гіпотези Факти, дані спостережень і досвідів

Історія становлення

Джерела бібліотекознавства — науки про бібліотечну справу, сутність якої дотепер залишається дискусійною, сходить із глибокої стародавності. Будучи типовим науковим феноменом, бібліотекознавство в той же час характеризується власним генезисом і розвитком. Їхнє вивчення вимагає історичного підходу, що дозволить простежити виникнення й основні етапи формування бібліотекознавства, рух теоретичної думки від пропозицій і здогадів до наукового знання, побачити перспективні напрямки його розвитку.

У своєму розвитку бібліотекознавство підрозділяється на два основних етапи:

Донауковий (із середини II тисячоріччя до н. е. до кінця XVIII ст.), позначений визначенням «бібліотекознавча думка» Науковий (з початку XIX ст. дотепер), певний як становлення й розвиток бібліотекознавства як науки й навчальної дисципліни.

Найраніший текст про роботу бібліотеки, «Порада щодо створення бібліотеки», був опублікований 1627 року французьким бібліотекарем і вченим Габріелем Ноде. Ноде багато писав, створюючи твори на теми політики, релігії, історії і надприродних явищ. Він втілив в життя всі ідеї, викладені в «Пораді», коли йому була надана можливість створити і обслуговувати бібліотеку кардинала Мазаріні.

Мартін Шреттінгер написав другий підручник (перший в Німеччині) з цього предмету в період з 1808 по 1829 рік. Томас Джефферсон, чия бібліотека в Монтічелло складалася з тисяч книг, розробив систему класифікації, засновану на методі Бекона, який групував книги більш-менш за темами, а не в алфавітному порядку, як це було раніше. Колекція Джефферсона дала початок Бібліотеці Конгресу.

Значний внесок у розвиток бібліотекознавства зробив індійський вчений Шіалі Ранганатан.

В Україні для розвитку бібліотекознавства важливе значення мали прогресивні освітні ідеї Г. С. Сковороди, Т. Г. Шевченка, І. Я. Франка, М. М. Коцюбинського, а також діяльність В. С. Іконникова, М. Ф. Комарова, І. О. Левицького та ін.

Одним із проблемних питань бібліотекознавства є визначення об'єкта й предмета бібліотечної науки. З XIX ст. почалася розробка цих визначень. До 70-х років XX ст. об'єкт і предмет бібліотекознавства не різнилися: Об'єкт бібліотекознавства — бібліотечна справа. Лише в 1976 році було запропоновано (А. Я. Черняком) розвести поняття об'єкта й предмета бібліотекознавства, що стало наступним кроком у самопізнанні бібліотекознавства. В останні роки у зв'язку із широким поширенням у науці системного підходу про бібліотеку стали говорити як про системний об'єкт бібліотекознавства, що складається з ряду взаємозалежних і взаємообумовлених елементів.

Див. також Бібліотечна справа

Примітки

Література П. В. Коломієць, 3. І. Руда. Бібліотекознавство // Бібліотекознавство: [довідник] / Н. А. Бачинська, Г. В. Салата. — К. : Медінформ, 2016. — 228 с. — ISBN 966-409-174-6. Бібліотекознавство: [посіб. для ВНЗ. Спец.: 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа»] / Н. А. Бачинська, Г. В. Салата ; Київ. нац. ун-т культури і мистецтв, Каф. книгознавства і бібліотекознавства. — Київ: Медінформ, 2016. — 241 с. : табл. — ISBN 978-966-409-178-4 Бібліотекознавство. Теорія, історія, організація діяльності бібліотек: підруч. для бібл. ф-тів ін-тів культури та училищ культури по спец. 05.25.03 / В. О. Ільганаєва [та ін.] ; за ред. М. С. Слободяника, В. О. Ільганаєвої. — Х. : Основа, 1993. — 194 с. : мал. — ISBN 5-11-001005-6 Довідник з бібліотекознавства і бібліографії /. Е. В. Куделько, С. Й. Мінц ; за наук. ред. М. П. Бронштейн. — Х. : Ред. вид. відділ. Книжкової палати УРСР, 1969. — 249 с. World encyclopedia of library and information services / ed. Robert Wedgeworth. — 3rd ed. — Chicago: American library association, 1993. — XVII, 905 p. : phot., tab. ; p. : phot. — ISBN 0-8389-0609-5

Посилання

Воскобойнікова-Гузєва О. В. Бібліотекознавство // Спеціальні історичні дисципліни. Довідник: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Редкол.: В. А. Смолій (гол. ред.); І. Н. Войцехівська (кер. авт. кол.), В. В. Томазов, М. Ф. Дмитрієнко та ін. — : Либідь, 2008. — С. 87–94. — ISBN 978-966-06-0538-1 Бібліотекознавство //

OCLC