Національна наукова медична бібліотека України (ННМБУ) – провідна науково-інформаційна установа у сфері охорони здоров’я, одна з найбільших у Європі система фондів літератури медико-біологічного спрямування, національне книгосховище колекції видань медичного профілю (понад 1 млн 600 тис. примірників 35 мовами світу).
Бібліотека забезпечує доступ до світових інформаційних ресурсів і на основі впровадження новітніх технологій здійснює забезпечення інформаційних потреб всіх категорій спеціалістів галузі охорони здоров’я, а також спеціалістів суміжних галузей знань на засадах доступності, оперативності та комфортності.
ННМБУ є провідним науково-дослідним осередком, що здійснює біографічні дослідження та історичні розвідки з питань історії медицини; виконує функції організаційного і науково-методичного центру мережі медичних бібліотек України; освітньої і соціокультурної установи; державного депозитарію; центру галузевого документообміну і патентної, нормативно-технічної документації медичної науки і охорони здоров’я.
Бібліотека добре відома у світі, підтримує багаторічні міжнародні зв’язки, понад 10-річчя реалізує проєкт «Польська медична бібліотека у Києві імені Збігнєва Реліги» за партнерської співпраці з Посольством Республіки Польща в Україні.
Історія Національна наукова медична бібліотека України заснована 6 листопада 1930 року як Київська крайова медична бібліотека Народного Комісаріату охорони здоров’я УСРР. Розташовувалася книгозбірня у Київському Будинку вчених. Початковий фонд становив 1 500 книг і журналів. У бібліотеці працювало 2 бібліотекарів, які за рік обслуговували близько 200 медиків. Перший директор бібліотеки – лікар В. Коган. У 1934 р. бібліотека переїхала в приміщення університетської бібліотеки по вулиці Володимирській, 58. Серед перших читачів бібліотеки — видатні вчені-медики: Олександр Богомолець, Микола Стражеско, Олексій Кримов, Василь Чаговець, Феофіл Яновський, Лев Громашевський, Дмитро Чеботарьов. Рідна сестра Лесі Українки Ольга Петрівна Косач-Кривинюк працювала у бібліотеці з 1.05.1935 по 1943 роки бібліографом-референтом та здійснювала письмові переклади медичної літератури.
У травні 1939 року створено методичне бюро і бібліотека починає виконувати обов’язки та роль республіканського методичного центру для 248 профільних медичних бібліотек Правобережної України.
Під час Другої світової війни фонд, документація та майно бібліотеки було знищено. У вогні загинуло майже 500 тис. примірників літератури. Навесні 1944 року бібліотека відновила свою діяльність. У серпні 1946 року книгозбірню перейменовано в Республіканську наукову медичну бібліотеку та затверджено штат у кількості 57 осіб.
У липні 1957 року в бібліотеці створено перший в УРСР довідково-реферативний відділ на повній самоокупності. З 1969 року у бібліотеці функціонує один з найбільших фондів патентної та нормативно-виробничої медичної документації. З 30 червня 1969 року почав свою історію відділ іноземної літератури, відбувається налагодження та зміцнення міжнародних контактів.
До кінця 60-х років бібліотека, змінивши декілька приміщень, розташовувалася у напівпідвальному приміщенні житлового будинку по вулиці Горького, 19/21 (нині вул. Антоновича), а майже 800-тисячний фонд зберігався в 13-х орендованих підвалах на вулицях Саксаганського, Заньковецької, Дарвіна, Тарасівській та ін.
Наприкінці 1969 року бібліотека переїхала до фамільної будівлі відомої родини меценатів, цукрозаводчиків Терещенків за адресою вулиця Льва Толстого, 7. Бібліотека отримала на баланс занедбану будівлю, що потребувала капітального ремонту. У 1969 році розпочалася масштабна відбудова, кропіткі реставраційні роботи та реконструкція. Впродовж 700 днів у бригадах по 15–20 чоловіків щоденно брали участь у ремонтних роботах всі співробітники бібліотеки на чолі з директором Федором Хмарою.
8 грудня 1971 року бібліотека гостинно відчинила свої старовинні двері читачам. Червону стрічку урочисто перерізав Міністр охорони здоров’я УРСР Василь Братусь. З 1973 року бібліотека виконує функції координаційного центру науково-дослідної роботи мережі медичних бібліотек. Від 29 жовтня 1975 року бібліотеку офіційно визнано Державним депозитарієм медичної літератури і затверджено центром галузевого документообігу.
У 1976 році ННМБУ отримала І категорію за основними показниками і обсягом фондів і увійшла до першої сімки найзначущих бібліотек СРСР. У 1980 році Республіканська наукова медична бібліотека отримала назву імені Д. І. Ульянова.
У 1983 році будівлі бібліотеки, збудованій наприкінці ХІХ ст. за проєктом архітектора Петра Бойцова та за участю Павла Голландського, було надано статус пам’ятки архітектури. У 1989 році започатковано міжнародний книгообмін.
У 1992 році бібліотеку перейменовано у Державну наукову медичну бібліотеку Міністерства охорони здоров'я України. У 1992 році вперше були закуплені комп’ютери. У 1996 році відбувся вихід у світовий інформаційний простір, підключення до мережі Інтернет.
2000 року бібліотека стала учасницею проєкту «Електронна інформація для бібліотек» (eIFL), членом Консорціуму бібліотек України і користувачем ресурсів видавництва періодики «EBSCO Publishing».
У 2002 році створено вебсайт бібліотеки та онлайновий доступ до електронного каталогу. 21 травня 2002 року в бібліотеці встановлено сучасне технічне обладнання, відкрито інформаційно-комп’ютерний центр за підтримки Всесвітнього ротарійського руху, зокрема Ротарі-клубів Німеччини, Австралії, а також Австралійської фундації допомоги дітям Чорнобиля.
У 2004 році відбулося впровадження Проекту корпоративної каталогізації мережі медичних бібліотек України.
2006 р. ННМБУ отримала грант з Канади на встановлення мережі Wi-Fi.
У 2006 році надано статус національної — Національна наукова медична бібліотека України.
У 2009 році започатковано Проект ретроспективної конверсії карткових каталогів.
У 2010 році у форматі спільного проєкту з Окружною лікарською палатою у Варшаві, за підтримки Посольства Польщі в Україні у ННМБУ відкрито Польську медичну бібліотеку у Києві. В 2017 році їй присвоєно ім’я видатного польського кардіохірурга професора Збігнєва Реліги.
З 2021 року ННМБУ є Центром іспитування для осіб, які зобов’язані володіти та застосовувати державну мову під час виконання службових обов’язків згідно Договору з Національною комісією зі стандартів державної мови.
Назви Київська крайова медична бібліотека Народного Комісаріату охорони здоров’я УСРР (1930)
Республіканська наукова медична бібліотека Міністерства охорони здоров’я УРСР (1946)
Республіканська наукова медична бібліотека імені Д. І. Ульянова МОЗ УРСР (1980)
Державна наукова медична бібліотека МОЗ України (1992)
Національна наукова медична бібліотека України (2006)
Очільники В. Коган (1930–1932)
Еммануїл Бергер (1932–1935)
Євген Закржевський (1935 – 1937)
Василь Магеровський (1937 – 1941, 1944 – 1948)
Олексій Бурба (1948 – 1955)
Федір Хмара (1955 – 1975)
Раїса Павленко (1975 – 2018)
Аурелія Відьма (2019)
Тетяна Остапенко (2019 – по т. ч.)
Структура та штат Структура ННМБУ: адміністрація, 18 структурних відділів, 16 секторів. У бібліотеці функціонують унікальні структурні підрозділи: Польська медична бібліотека імені професора Збігнєва Реліги, відділ патентної та нормативної документації та сектор перекладів наукової літератури.
Штат бібліотекистаном на 1.01.2022 р. нараховує 178 працівників (бібліотекарів та технічного персоналу).
Нагороди Почесна Грамота Президії Верховної Ради УРСР (1980) Медаль Академії медичних наук України (2005) Почесна Грамота Академії медичних наук України (2005) Почесна Грамота Кабінету Міністрів України (2005) Срібна медаль Сенату Республіки Польща (2013) Грамота Міністерства культури України та Української бібліотечної асоціації (2014) Відзнака Ради Київської міської профспілки працівників охорони здоров`я «За активне впровадження наукових медичних знань та культури і духовності в широкі кола медичних працівників, популяризацію наукових та творчих робіт видатних діячів галузі» (2015) Пам`ятний знак «Відзнака Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика» (2015) Почесна відзнака Сенату Республіки Польща (2017) Відзнака «Гордість медицини України» Українського медичного клубу (2018) Подяка Командування Медичних сил Збройних Сил України (2021)
Фонд бібліотеки Основу фонду ННМБУ складає література медико-біологічного спрямування. Станом на 01.01.2022 р. фонд бібліотеки становить понад 1 млн 600 тис. примірників, з яких понад 390 тис. примірників — іноземні видання, понад 260 тис. примірників патентної документації і близько 330 тис. примірників авторефератів та дисертацій.
Книжкові зібрання бібліотеки є національним культурним надбанням країни, що охороняється державою. Близько 20 тисяч видань включені до «Державного реєстру національного культурного надбання». Фонди рідкісних та раритетних видань відображають розвиток світової медицини, починаючи від книг античних лікарів та епохи Відродження: Гіппократа, Клавдія Галена, Андреаса Везалія, Вільяма Гарвея. У фонді зберігаються книги видатних вчених XVI—XIX. Особливого значення мають ті, що надруковані до 1860 року цивільним шрифтом. Це книги за авторства Петра Бутківського, Іллі Буяльського, Вільгельма Ріхтера, Рудольфа Вірхова, Егора Гордієнко, Карла Веллера, Олександра Матвєєва, Моріца Генріха Ромберга та інших.
Значна частина рідкісного фонду ННМБУ — це багаторічні комплекти дореволюційних наукових журналів. Серед них: «Deutsche medizinische wochenschrift» (з 1877 р.), Lancet (з 1892 р.), «JAMA» (з 1909 р.) та багато інших. Цінна частина зібрань бібліотеки — праці класиків медицини ХІХ–ХХ ст., до яких належать твори велетнів світової медичної думки Миколи Пирогова, Сергія Боткіна, І. І. Мечникова, І. М. Сєченова, І. П. Павлова, О. О. Богомольця, Д. К. Заболотного, В. П. Філатова, М. Д. Стражеска, Ф. Г. Яновського, Володимира Високовича, Василя Образцова, Володимира Караваєва; видатних зарубіжних учених-медиків Луї Пастера, Роберта Коха, Теодора Більрота, Бернара Клода, Теодора Більрота, Мантегацца Паоло, Траубе Людвіга, Сергія Федорова, Тихона Юдіна та інших. Серед творів значна частина прижиттєвих видань.
Колекції Особливе місце у фонді ННМБУ займають колекції «Медична україніка» і «Художня творчість українських медиків». Це дари відомих вчених-медиків у вигляді окремих видань та особистих бібліотек, що нараховують понад 20 тисяч примірників. Перші зібрання колекцій з'явились у 60-х роках ХХ століття.
Колекція «Медична україніка» включає 42 персональні колекції видань видатних українських лікарів із дарчими написами та автографами. Зокрема, в бібліотеці зберігаються видання: Якова Фрумкіна, Льва Громашевського, Юрія Бернадського, Михайла Амосова, Олександра Возіанова, Олександра Шалімова, Андрія Ромоданова, Вілена Барабоя, Івана Чекмана, Ісаака Трахтенберга, Євгена Товстухи, Віталія Западнюка, Катерини Захарії, Івана Зозулі, Юрія Квітницького-Рижова, Євгенії Коханевич, Бориса Криштопи, Володимира Паська, Георгія Педаченка, Любомира Пирога, Владислава Безрукова, Григорія Писемського, Анатолія Позмогова, Миколи Поліщука, Валерія Саєнка, Андрія Сердюка, Олександра Толстанова, Федора Трінуса, Івана Чекмана, Анатолія Чумака, Віталія Цимбалюка та ін.
Великий внесок у поповнення колекції зробила українська діаспора, зокрема: Ярослав Ганіткевіч, Павло Пундій, Григорій Малиновський, Ігор Галярник, Ірина Доценко та ін.