Іва́н Васи́льович Заго́рський (* 1861, Харків — † 20 квітня 1908, Одеса) — український актор, сподвижник корифеїв. Відомий за виступами в театрі Миколи Садовського.
Життєпис Загорський (Подзікунов) Іван Васильович народився у 1861 році (за іншими даними — у 1858) в Харкові.
З 14 років брав участь в аматорських колективах. На професійні сцені — з 1879 (російська трупа антрепренера М. М. Савіна, Харків).
У 1880 у трупі антрепренера Г. Виходцева (Кременчук) познайомився з Марком Кропивницьким, під керівництвом якого працював до 1888 року.
У 1888—1900 працював у трупі М. К. Садовського. В 1900—1907 працював на російській сцені. У 1907 повернувся в український театр (трупи О. З. Суслова, М. К. Садовського).
Природжений комік, майстер яскравих епізодів.
В театрі Садовського Загорського Івана Оникійовича звали «великим», а Загорського Івана Васильовича — «малим». В. Василько згадував: "Він справді був маленький на зріст і дуже рухливий. Старий досвідчений актор, сподвижник наших корифеїв, він володів великим даром перевтілення, був природженим коміком. Правда, іноді, на догоду глядачам, перегравав і вживав всіляких фортелів, хоча при його таланті це було зайвим. Грав усі перші комедійні ролі в українських класичних п'єсах і в новому європейському репертуарі. Створив яскраві образи: старого матроса Кобуса у «Загибелі „Надії“» Гейєрманса, Добчинського в «Ревізорі» М. Гоголя, Маюфеса в «Хазяїні» І. Карпенка-Карого. У трупі Загорський працював два роки."Василько Василь Степанович. Микола Садовський та його театр. К.: Мистецтво, 1962. — с. 190.
Іван Васильович Загорський помер в Одесі 20 квітня 1908 року (за даними В. С. Василька він помер 23 квітня 1909).
Ролі «Наймичка» Карпенка-Карого— Шинкар «Не судилося» Старицького — Шолома «Крути, та не перекручуй» Старицького — дід пасічник «Ой, не ходи, Грицю …» Старицького — Хома «Наталка-Полтавка» Котляревського — Возний «Ревізор» Гоголя — Добчинський «Глитай, або ж Павук» Кропивницького — Бичок «Загибель „Надії“» Гейєрманса — матрос Кобус «Хазяїн» Карпенка-Карого — Маюфес
Примітки
Література Садовський М. Пам'яти I. В. Загорського // «Сяйво», Київ— 1913, № 5—6, с. 134