Лулео (, , ) — місто в Швеції, адміністративний центр лену Норрботтен і однойменної комуни. Розташоване в північній частині країни, на березі Ботнічної затоки.
У Лулео є четвертий за величиною товарний порт Швеції. Лулео — металургійний центр із розвиненою сталеварною промисловістю. Найпівнічніший технічний університет Швеції — — також розташований у місті.
Географія
Лулео розташоване на березі затоки, що утворюється в гирлі річки Лулеельвен.
Клімат Місто знаходиться в зоні, котра характеризується континентальним субарктичним кліматом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 15.6 °C (60 °F). Найхолодніший місяць — січень із середньою температурою -10.6 °С (13 °F).
Історія
Лулео завжди було важливим портом, навіть в період своєї ранньої історії, у 13-15 століттях.
Люлео (Luleå), або річка Люле, люлесаамською (Lule Sami) Юлеведно (Julevädno), — річка на півночі Норрленда (графство Норрботтен). Річка протяжністю 461 км і водосховищем 25 240 км². Назва походить від люлесаамської мови «люлій» (lulij) «той, хто живе на сході». Раніше цих саамів називали . Ще може означати «річка Самі». У саамів річку Стура-Люле називають «Стур-Юлеведно» (Stuor Julevädno).
У 1621 році шведським королем Густавом ІІ Адольфом було видано привілей, за яким Лулео отримало статус міста. Тоді воно знаходилося на місці теперішнього Ґамельстаду, або Старого Міста. У 1649 році місто було перенесено на теперішнє місце через суходолу.
До кінця XIX століття багато споруд Лулео залишалися дерев'яними. Саме тому жахлива пожежа 1887 року майже повністю знищила місто.
У 1891—1895 роках у Лулео було споруджено електростанцію, поліцейську дільницю та пожежну станцію. 1893 року було споруджено новий храм у неоготичному стилі заввишки 63 метри. У 1894 році було відкрито новозбудовану епідемічну лікарню.
Залізницю Мальмбанан між Єлліваре і Лулео завершили будувати 1888 року: таким чином місто стало портом доставки залізної руди з Мальмбергета. Незабаром виникли передмістя, а саме Бергвікен в адміністративній зоні міста, а також Свартостаден, Скурхольмен і Бергнасет. Свартостаден і Скурхольмен були включені до міста Лулео в 1933 році. Паралельно з розширенням порту Лулео розвивалося як промислове місто, в 1887 році було відкрито корабельню і пов'язані з ним майстерні (1932 перетворено на «Nya AB. Luleå Varv & Verkstäder»), сталеплавильний завод у Карлсвіку в 1906 році.
1904 року в місті запроваджено водопостачання та каналізація.
У 1943 році на Свартоні відкрито Норрботтенський металургійний завод.
1971 року відкрито Технологічний університет Лулео.
Транспорт Найважливішими дорогами є автошлях E4, що покладено приблизно за п'ять кілометрів від центру міста, і автошлях E10 у напрямку Кіруни/Нарвіка. сполучає місто з лікарнею Сундербі, Буденом і Йоккмокком. 4-5 мільйонів тонн залізної руди вивозиться через порт Лулео щороку. Від Лулео-Центральне до Нарвіка в Норвегії споруджено Мальмбанан. Є також прямі поїзди (нічний рух) до Стокгольма та до Нарвіка через Буден.
Luleå Lokaltrafik управляє міським транспортом у Лулео. Місто має 31 автобусну лінію. Аеропорт розташовано на південь від міста.
Мости , відкрито в 1954 році, має двосмугову дорогу та подвійні пішохідні та велосипедні доріжки. , відкрито в 1941 році, має двосмугову дорогу та подвійні пішохідні та велосипедні доріжки. , відкрито в 1978 році, є частиною автошляху E4 з трисмуговою автомагістраллю.
Герб міста Герб місту надано привілеєм короля Густава ІІ Адольфа 1621 року. На гербі були зображені два ключі. У затвердженому варіанті 1942 року герб мав забарвлення: срібне поле та сині ключі. Після адміністративно-територіальної реформи, проведеної у Швеції на початку 1970-х років, муніципальні герби стали використовуватися лишень комунами. Тому з 1974 року цей герб представляє комуну Лулео, а не місто.
Галерея
Див. також Гаммельстад Транспорт у Швеції 6654 Лулео — астероїд, названий на честь міста.
Примітки