Дени́с Я́кович Лукіяно́вич (псевдоніми і криптоніми — Л. Журбенко, Ів. Левицький, Л. Городничий, Ів. Макуха, Некритик, А. Б., Б. П. та інші; 13 вересня 1873, село Городниця, нині Гусятинського району Тернопільської області — 28 січня 1965, Львів) — український письменник, літературознавець, педагог.

Життєпис Народився 13 вересня 1873 року в селі Городниця (Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія, нині Гусятинського району Тернопільської області) у родині богослова за освітою та вчителя за фахом.

Навчався у Станиславівській цісарсько-королівській гімназії. Денис був активним, радикально налаштованим гімназистом. Організував таємний гурток «Поступ», за що 1890 року його виключили з гімназії. Матуру (іспит на атестат зрілості) склав екстерном.

1900 року закінчив юридичний факультет Львівського університету, 1907 року — філософський факультет Чернівецького університету.

Майже все життя займався викладацькою роботою, громадською працею. 1905 року редагував журнал «Дзвінок».

Після Другої світової війни — доцент кафедри української літератури у Львівському університеті.

Помер 28 січня 1965 року у Львові на 92-му році життя. Похований на 58 полі Личаківського цвинтаря (недалеко від вчителів, друзів — Івана Франка, Соломії Крушельницької).Мельничук Б., Уніят В. Іван Франко і Тернопільщина… с. 256

Творчість Як прозаїк Денис Лукіянович дебютував 1889 року оповіданням «Сабашева вечеря».

1895 року вийшла збірка «Новели» — невелика за обсягом книжка, яка містила 5 новел психологічного плану. Наступного року письменник опублікував цикл образків «Мої проходи».

Друга збірка Дениса Лукіяновича — «Ескізи та оповідання» (1897) — теж об'єднала малу прозу.

1899 року вийшла книга «Багнітки», де автор змалював родинне життя інтелігента, незлагоди між подружжям.

У творчому доробку Лукіяновича є твори й великої форми — дилогія з двох повістей «За Кадильну» (1902) та «Від кривди» (1904), роман «Філістер» (1909).

Про повість «За Кадильну» Іван Франко писав, як про «цікавий образ безплідної боротьби селянства за общинну землю, відняту у общини паном».

Популярним серед сучасників був роман Лукіяновича «Філістер», підписаний псевдонімом Л. Журбенко і присвячений «пані Марії Грушевській», дружині Михайла Грушевського. Цей багатопроблемний твір про інтелігенцію. Він порушує чимало болючих для українців питань, у ньому — живий відгомін політичних подій у Галичині кінця 19 — початку 20 століття, зокрема, виборів до парламенту та сейму, широкого просвітницького руху. Є згадки про страйк 1902 року, студентські виступи у Львові, вбивство намісника цісаря в Галичині тощо. Фабулу роману складає доля родини отця Кульчицького.

Денис Лукіянович — автор низки творів стрілецької тематики. Герої цих творів шукають шляхів до січових стрільців, прагнуть стати під стяг Вільної України: збірка «Під свій прапор» (1917); «Але не просто народжений» (1925); дев'ять оповідань збірки «Я — з більшістю» (1934 та 1935).

Після 1946 року Лукіянович виступав як публіцист, критик,мемуарист. У творах торкався, зокрема, й теми німецької окупації Галичини часів Першої світової війни (оповідання «Люська» та «Куна»). Не уникав у ці роки кон'юнктурності, пишучи про «возз'єднання» Західної та Радянської України («Друга присяга», «Незабутні дні»). Про письменника згадував у своїх мемуарах А. Дімаров, який працював у п'ятдесяті роки у Львівському книжково-журнальному видавництві:

1956 року вийшла біографічна повість «Франко і Беркут», у центрі якої — молодий Іван Франко.

Автор літературно-критичних праць про творчість Тараса Шевченка, Івана Франка, Ольги Кобилянської.

Вшанування У 1993 р. в с. Городниця встановлено пам'ятник Д.Лукіяновичу, відкрито пам'ятну дошку в Будинку культури.

На честь науковця названо вулиці: Галицького району в м. Львові, у Тернополі.Вулиця називається Лук'яновича // Мельничук Б., Уніят В. Іван Франко і Тернопільщина… с. 256.

Видання творів Франко і Беркут: Біографічна повість. — К.: Радянський письменник, 1956. — 182 с. Вибрані твори. — К.: Дніпро, 1973. — 235 с. На вахцимрі; Ландвійт скинувся; Перед святом «свободи» // Образки з життя: Оповідання, новели, нариси. — Львів, 1989. — С. 221—249. Ландвійт скинувся // Українська новелістика кінця XIX — початку XX ст. — К., 1989. — С. 408—414. Повісті. — Львів: Каменяр, 1990. — 213 с. — (Бібліотека «Карпати»). За Кадильну: Уривок з повісті // Тернопіль: Тернопільщина літературна. — Тернопіль, 1991. — Додаток 2. — С. 24—26. Маківка — гора невмирущої стрілецької слави. — Львів, 2005. — 150 с.

Примітки

Джерела Головин Б., Пиндус Б. Лукіянович Денис Якович //  — С. 166-172. Гуменюк М. Сучасник Івана Франка // Жовтень. — 1963. — № 9. Дімаров А. Прожити й розповісти. — К. : Дніпро, 2012. — С. 300–302. Ільницький М. М. Лукіянович Денис Якович //  — С. 294—295. Меленчук О. Тарас Шевченко у літературознавчій спадщині Дениса Лукіяновича // Шевченкознавчі студії. Збірник наукових праць. Вип. 20. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка : ВПЦ «Київський університет», 2017. – С.18–32. Мельничук Б., Уніят В. Іван Франко і Тернопільщина. — Тернопіль : Тернограф, 2012. — 280 с. — С. 255—256. — ISBN 978-966-457-087-6. Міщенко Л. І. Лук'янович Денис Якович //  — С. 238. Міщенко Л., Денисюк І. Найстаріший український письменник // Жовтень. — 1958. — № 9.  — С. 299. Шалата М. Й. Лукіянович Денис Якович //  — С. 369.

Посилання Денис Лукіянович Денис Лукіянович. Про життя Тараса Шевченка . —Львів, 1914. Вибрані твори Д. Лукіяновича в е-бібліотеці ЧТИВО Лукіянович Д. Від кривди / Денис Лукіянович. — Львів : Накладом Укр.-рус. вид. спілки, 1904. — 135 с.