Чона () — річка в Східному Сибіру Росії, протікає по території Іркутської області та Республіки Саха (Якутія). Права притока річки Вілюй. Належить до водного басейну Лени → моря Лаптєвих.
Географія Річка бере свій початок в південній частині Середньосибірського плоскогір'я, на висоті ~510 м над рівнем моря. У верхів'ї тече в північному — північно-східному, в середині - в північно-східному, а в пониззі, знову в північному — північно-східному напрямках. Впадає у Вілюйське водосховище річки Вілюй із її правого берега, за 1510 км від її гирла. В нижній течії русло річки на 170 км затоплене затокою Чона, Вілюйського водосховища.
Довжина річки — 802 км, площа басейну — . Середній похил становить — 0,33 м/км. Живлення в основному снігове та дощове. Замерзає в жовтні, розкривається в травні. Внаслідок безлічі порогів річка Чона несудноплавна і може використовуватися тільки для лісосплаву.
Береги річки практично не заселені. Іноді зустрічаються споруди для тимчасового проживання мисливців — зимники.
Гідрологія Спостереження за водним режимом річки Чони проводилось протягом 25 років (1974–1999) на станції Чона, розташованої за 296 км від гирла, впадіння її у Вілюй.Басейн річки Чона — Станція: Чона Середньорічна витрата води яка спостерігалася тут за цей період становила для водного басейну , що становить близько 52% від загальної площі басейну річки. За період спостереження встановлено, що річка розкривається в першій половині травня, замерзає в жовтні. Час повеней триває із травня по липень, межень з кінця листопада до кінця березня. Мінімальний середньомісячний стік за весь період спостереження становив (у березні), що становить всього 0,3% від максимального середньомісячного стоку, який відбувається у травні місяці та становить — і вказує на надзвичайно високу амплітуду сезонних коливань.
За період спостереження, абсолютний мінімальний місячний стік (абсолютний мінімум) становив (у лютому 1986 року), абсолютний максимальний місячний стік (абсолютний максимум) становив (у травні 1978 року).
Спостереження за водним режимом річки Чони, яке проводилось протягом 31 року (1974–1999) на станції Тую-Кгая, розташованої всього за 69 км від гирла, впадіння її у Вілюй.Басейн річки Чона — Станція: Тую-Кгая Середньорічна витрата води яка спостерігалася тут за цей період становила для водного басейну , що становить близько 93% від загальної площі басейну річки. Величина прямого стоку в цілому по цій частині басейну становить — 99 міліметра на рік, що може розглядатися як середня, і відповідає вимірам на більшості річок, лівих приток середньої течії Лени.
Притоки Річка Чона приймає близько вісімдесяти приток, довжиною понад 10 км. Найбільших із них, довжиною понад 50 км — 10 шт (від витоку до гирла):Валидатор водных объектов: Чона. Процитовано: 2015-02-11 + Назва притоки Довжина,(км) Площа водозбірного басейну, (км²) Відстань від гирла Чони, (км) Витрата води,(м³/с) ліві притоки Сикилі 98 989 334 Юкталі 62 1 090 296 Мархая 109 3 580 261 Кучааки 97 1 160 123 Д'єкінде 158 2 380 72 Д'єлінде 122 1 660 57 праві притоки Вакунайка 362 10 100 300 Нижня Юкталі 70 763 252 Ічода 105 2 930 148 Улахан-Таас 54 595 140
Див. також Найдовші річки Росії
Примітки
Посилання
Maps for the world / Карти всього світу