Володи́мир Васи́льович Попо́вич (1989—2014) — молодший сержант Міністерства внутрішніх справ України, учасник російсько-української війни.
Життєпис Народився 1989 року в селі Монастирець (Жидачівський район, Львівська область). Був у матері другою дитиною. Навчався у школі с. Монастирець (нині — Монастирецький НВК «Загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад» імені Володимира Поповича). У 2009 році закінчив Надвірнянський коледж Національного транспортного університету.
Боєць батальйону «Львів» з травня 2014-го, доброволець. 16 серпня надійшла інформація про те, що недалеко від Лисичанська переховуються бойовики. Підрозділ потрапив у засідку, три військовики, серед них і Попович, були поранені — молодші сержанти Степан Василенко та Іван Яцейко. 17 серпня Володимир помер в лікарні.
18 серпня 2014 року односельці живим ланцюгом зустрічали тіло бійця: діти тримали квіти та плакати, вздовж дороги горіли лампадки.
Нагороди та вшанування 21 серпня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, високопрофесійне виконання службового обов'язку під час російсько-української війни нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» в Києві: секція 3, ряд 1, місце 9. Вшановується 17 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня в різні роки внаслідок російської збройної агресіїДзвін Пам'яті пролунав двадцять шість разів… В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників Його іменем названо Монастирецький НВК.Монастирецький НВК імені Володимира Поповича
Примітки
Джерела
Загиблого Володимира Поповича односельці зустріли запаленими лампадками та вигуками «Герої не вмирають!» Попович Володимир Васильович // Книга пам'яті загиблих