Жорж Орік (, 15 лютого 1899, Лодев — 23 липня 1983, Париж) — французький композитор, музичний критик, учень А. Русселя, наймолодший учасник «Шістки».
Біографія Навчався в Монпельє, потім з 1913 року в Паризькій консерваторії (клас з контапункту і фуги Ж. Коссада) і водночас з 1914 по 1916 в «Схола конторум» у В.д'Енді (клас композиції). Писати музику почав ще в 10 років, дебютував як композитор у 15 років (1914 р.), коли кілька його пісень виконали Пола де Лестан (сопрано) і Альфредо Казелла (фортепіано). Вже на початку своєї діяльності привернув увагу С.Дягілева та в результаті їх співпраці з'явилися багато цікавих балетів: «Матроси» (1925), «Пастораль»(1926) та інші. Писав музику до театральних постановок, мюзиклів і балетів. Є автором великої кількості комічних опер: «Під маскою», «Цариця серця», 14 балетів, багатьох оркестрових творів (увертюра, фокстрот, ноктюрн), камерно-інструментальних ансамблів, фортепіанних п'єс, пісень та романсів.
У 1924 р. видав збірку дитячих пісень «Алфавіт».
Брав участь в антифашиському руху. Створював масові пісні: «Заспіваймо, дівчата», «4 пісні стражденної Франції».
Популярним як композитор став завдяки своїй музиці до кінофільмів. Написав музику більш ніж до 70 фільмів. Часто його запрошували англійські компанії. Найцікавіша кінопартітура є до фільму «Цезар і Клеопатра»(1945), успіх мала й музика з «Глибокою ніччю» (1945). Також написав музику до фільму «Мулен Руж»(1952), в тому числі й вальс, який став, мабуть, одним із відоміших його творів. Музика Оріка звучить у фільмах Кокто («Орфей», «Красуня і чудовисько», «Двоглавий орел»), Макса Офюльса («Лола Монтес»), Жуля Дассена («Чоловічі розбірки»), Жана Деланнуа («Вічне повернення», «Принцеса Клевська»), Уайлера («Римські канікули»), «Таїнство Пікассо».
Помер у 1983 році.
Творча спадщина
Балети «Надокучливі» (1925); «Матроси» (1925); «Пастораль» (1926); «Уявні» (1934); «Чари Альчіни» (1929); «Суперництво» (1932); «Художник та його модель» (1949); «Федра» (1950); «Світлий шлях» (1952); та інші.
Твори для фортепіано Прелюдії; Соната F-dur (1931); Експромти; 3 пасторалі.
Твори для оркестру Увертюра (1938); Сюїта з балету «Федра» (1950); Симфонічна сюїта (1960).
Музика до кінофільмів «Алібі» (1937) «Цезар і Клеопатра» (1945); «Глибокою ніччю» (1945); «Крик та плач» (1946); «Рюї Блаз» (1948) «Мулен Руж» (1952); та інші.
Опери «Під маскою»; «Цариця серця»; та інші.
Примітки
Посилання