Ономі́ті (, ) — місто в Японії, в префектурі Хіросіма.
Короткі відомості
Ономіті розташоване в південно-західній частині префектури Хіросіма, на березі Внутрішнього Японського моря. Берегова лінія вузька, обмежена горами, що наближаються до моря, тому місто сильно видовжене з заходу на східОноміті // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997..
Вздовж берегової лінії Ономіті проходять головна лінія Санйо залізниці JR та державний автошлях № 2. Автострада Санйо та головна міська магістраль розташовані у північній гірській частині. Автострада Західне Сето, так званий «Острівний шлях», сполучає центр міста з рядом малих островів у Внутрішньому Японському морі та містом Імабарі на острові Шікоку. Цей шлях також має вихід до північного державного шляху № 184, що веде до міста Мацуе. З 1988 року в місті відкрита станція швидкісного потягу сінкансен. З островами Омісіма та Шікоку діє окреме поромне сполучення.
Основою економіки Ономіті є торгівля та суднобудування. В портовій зоні міста розташовані представництва підприємств гуртової торгівлі регіону Тюґоку. Допоміжною галуззю є сільське господарство, зокрема вирощування мандаринів. Після спорудження двох великих мостів у 1968 і 1999 роках зросла роль туризму. З 2001 року в місті працює університет Ономіті.
Станом на площа міста становила км². Станом на населення міста становило осіб.
Історія
Ономіті утворене 1 квітня 1898 року шляхом надання міського статусу однойменному містечку. Це містечко було засновано 1168 року як рибацько-купецьке поселення на території маєтку Ота провінції Бінґо. Воно розвинулося у торговий порт, що спеціалізувався на пересилці товарів. Протягом 15 століття Ономіті було єдиним портом в акваторії Внутрішнього Японського моря, куди дозволялося заходити кораблям, що здійснювали офіційну торгівлю з китайською династією Мін. У 17 столітті містечко стало важливим японським транспортним пунктом на морському шляху з південного Хоккайдо до Осаки. Проте після реставрації Мейдзі 1868 року, японський уряд наклав обмеження щодо прийому великих суден у мілких і вузьких гаванях на зразок гавані Ономіті, і поселення перетворилося на порт регіонального значення.
1937 року Ономіті приєднало містечко Куріхара та село Йосіва, 1939 року — село Самба, а 1954 року — села Міноґо, Кіносьо та Харада. 1955 року місто поглинуло сусідні села Такасу, Нісі та Момосіма, 1957 року увібрало село Урасакі, а 1970 року — містечко Мукаї-Хіґасі. 2005 року Ономіті об'єдналося з 2 містечками: Міцуґі та Мукаїсіма, а 2006 року приєднало до себе місто Інносіма та містечко СетодаОфіційна сторінка міста Ономіті.
Культура
Ономіті не зазнало лихоліть Другої світової війни, тому змогло зберегти чимало культурних пам'яток. Через це його часто називають «маленьким Кіото». В місті розташовані дім письменника Сіґи Наої, садиба письменниці Хаясі Фуміко, «літературна стежка», присвячена японським майстрам слова, що відвідували місто, а також Дім літератури Ономіті.
Головною окрасою міста є гірський буддистський монастир Дзьододзі, заснований 806 року. Його головний храм та пагода занесені до національних скарбів країни. Інший великий монастир Сайкодзі є головним осередком течії Дайґо секти Сінґон. З вершин монастиря Сенкодзі, до якого потягнуто канатну дорогу, відкривається гарний краєвид на море, а сама територія монастиря перетворена на гірський парк. Весною в ньому милуються сакурами, а восени — проводять свято хризантемних ляльок.
В Ономіті також працюють Міський музей мистецтв, Префектурний парк фізкультури та Кінематографічний музей Ономіті.
Примітки
Джерела та література
Посилання
Офіційна сторінка міста Ономіті