Дворі́ччя — село в Україні, у Микулинецькій селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області. До 1946 року називалося Людвиківка.
Було центром Дворічанської сільської ради, до якої входило також село Веселівка, виключене з облікових даних у зв'язку з переселенням жителів на хутір Коло Тхорика — приєднаний до села Йосипівка (Тернопільського району). Від вересня 2015 року ввійшло у склад Микулинецької селищної громади.
Походження назви Назва походить від розташування села між двома річками — Свинюхи і Кнура.
Історія Перша писемна згадка — 1785.
З середини 1850-х років та до адміністративної реформи 1867 року село належало до Микулинецького повіту.
Місцеве населення евакуйовувалося двічі — під час 1-ї та 2-ї світових воєн.
Розпорядженням Ради міністрів з вилучених частин сільських гмін (самоврядних громад) Багатківці Підгаєцького повіту і Ладичин Тернопільського повіту Тернопільського воєводства 1 липня 1926 р. утворено самоврядну адміністративну гміну Веселівка та включено її до Тернопільського повітуRozporządzenie Rady Ministrów z dnia 26 maja 1926 r. o utworzeniu samoistnej gminy wiejskiej "Wesołówka" i włączeniu jej do powiatu tarnopolskiego. .
1 квітня 1931 р. вилучено частину гміни Людвиківка та приєднано її до гміни Веселівка.Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 lutego 1931 r. o zmianie granic gmin wiejskich Wesołówka i Ludwikówka w powiecie i województwie tarnopolskiem.
1 серпня 1934 р. внаслідок адміністративної реформи Людвиківка і Веселівка включені до новоствореної у Тернопільському повіті об'єднаної сільської гміни МикулинціRozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 26 lipca 1934 r. o podziale powiatu tarnopolskiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie. .
На 1 січня 1939-го в селі Людвиківка з 900 жителів було 590 українців-грекокатоликів, 300 українців-латинників і 10 поляків, а в селі Веселівка з 420 жителів було 80 українців-грекокатоликів і 340 польських колоністів міжвоєнного періодуКубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 . — Вісбаден, 1983. — с. 91..
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Микулинецької селищної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Теребовлянського району, село увійшло до складу Тернопільського району.
Політика Парламентські вибори, 2019 На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610829, розташована у приміщенні сільської ради.
Результати зареєстровано 400 виборців, явка 63,75%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 38,10%, за «Силу і честь» — 11,11%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 10,71%. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Ігор Сопель (Слуга народу) — 24,80%, за Миколу Люшняка (самовисування) — 21,14%, за Аллу Стечишин (самовисування) — 13,82%.
Релігія церква Божої Матері Неустанної Помочі (1905; кам'яна, реставрована 1988, УГКЦ), «фігура».
Пам'ятники Споруджено , полеглим у німецько-радянській війні (1985), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини, насипано символічну могилу Борцям за волю України (1993).
Соціальна сфера Діють загальноосвітня школа І ступеня, Будинок культури, бібліотека, ФАП, приватно-орендне сільськогосподарське підприємство. Поштове відділення — Ладичинське.
Населення У 2014 році в селі проживало 520 осіб.
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКіл-тьЧасткаукраїнська55999.82%інші не визначилися10.18%Усього560100%
Відомі люди Народилися лікар, громадська діячка в США Е. Войнаровська, у Веселівці — доктор медичних наук, професор Михайло Андрейчин, Галерея
Примітки
Джерела
Дворіччя [Текст] // Шляхами Золотого Поділля / Наукове товариство імені Шевченка ; редкол.: Р. Миколаєвич, П. Гайда, М. Кінасевич та ін. — Філядельфія, 1983. — Т. 3 : Тернопільщина і Скалатщина : Регіональний Історично-Мемуарний Збірник. — С. 356.