Ентоні Джон «Тоні» Блінкен (; нар. 16 квітня 1962, Нью-Йорк) — державний секретар США з 26 січня 2021до 20 січня 2025 року, заступник держсекретаря США (2015—2017), заступник радника з національної безпеки президента США Барака Обами з 2009 до 2013. Він був старшим науковим співробітником у Центрі стратегічних і міжнародних досліджень з 2001 по 2002, помічником команди демократів у сенатському комітеті з міжнародних відносин (з 2002 по 2008). Блінкен також входив до команди Обами-Байдена з листопада 2008 до січня 2009. В адміністрації Клінтона працював у Державному департаменті і на керівних посадах в апараті Ради національної безпеки з 1994 по 2001.

Під час президентства Обами, допомагав США з політикою в Афганістані, Пакистані та ядерною програму в Ірані.

Ранні роки життя та освіта Блінкен народився 16 квітня 1962 року в місті Йонкерс, штат Нью-Йорк, у родині євреїв Дональда Блінкена, дипломата й бізнесмена, що походив із сім'ї впливових нью-йоркських правників, та Джудіт Блінкен (до шлюбу Фрем), менеджерки танцювальної трупи.

По батьковій лінії Блінкен є правнуком уродженця Переяслава, випускника Київського комерційного училища Меїра Блінкена, емігранта з України, який був відомим у США єврейським письменником, що писав мовою їдиш під псевдонімом Б. Меєр. Його бабуся та дідусь по материнській лінії були угорськими євреями.

Батько Блінкена — колишній посол США в Угорщині, а дядько, Алан Блінкен, служив американським послом у Бельгії.

Блінкен відвідував школу Далтона в Нью-Йорку до 1971 року. Потім він переїхав до Парижа разом зі своєю матір'ю Джудіт та адвокатом Семюелем Пізаром, жертвою Голокосту, з яким мати одружилася після розлучення з Дональдом. У Парижі він відвідував École Jeannine Manuel.

З 1980 до 1984 року Блінкен навчався в Гарвардському університеті, де займався соціальними дослідженнями та був одним із співредакторів щотижневого художнього журналу «Гарвард Крімзон». Блінкен також написав низку статей про поточні справи для цього журналу. Закінчивши університет зі ступенем бакалавра, Блінкен близько року працював стажером у «The New Republic». Він вступив на юридичний факультет Колумбійського університету 1985 року, захистивши докторат з права 1988 року. Після закінчення займався адвокатською діяльністю в Нью-Йорку та Парижі.

Блінкен працював зі своїм батьком Дональдом, щоб зібрати кошти для Майкла Дукакіса, кандидата від демократів на президентських виборах у США 1988 року.

У своїй монографії «Союзник проти Союзника: Америка, Європа та сибірська трубопровідна криза» (1987) Блінкен стверджував, що здійснення дипломатичного тиску на Радянський Союз під час сибірської трубопровідної кризи було менш важливим для американських інтересів, ніж підтримка міцних відносин між США та Європою. Книга Союзник проти Союзника була розвитком дипломної роботи Блінкена.

Кар'єра

Адміністрації Клінтона та Буша Два десятиліття Блінкен обіймав керівні посади у зовнішній політиці в двох адміністраціях. Він був членом апарату Ради національної безпеки з 1994 до 2001 рр.. З 1994 до 1998 рік Блінкен був спеціальним помічником президента та старшим директором зі стратегічного планування та старшим директором РНБ з написання промов. З 1999 до 2001 року він був спеціальним помічником президента та старшим директором з питань Європи та Канади.

Він підтримав вторгнення США в Ірак 2003 року. 2002 року Блінкен був призначений штатним директором Комітету із закордонних справ Сенату, обіймаючи цю посаду до 2008 року. Блінкен допоміг тодішньому сенатору Джо Байдену, голові комітету із закордонних справ Сенату, у формулюванні підтримки Байденом вторгнення США в Ірак, причому Блінкен характеризує голосування за вторгнення в Ірак як «голосування за жорстку дипломатію».

У роки після вторгнення США та окупації Іраку Блінкен допомагав Байдену формулювати в Сенаті пропозицію про створення в Іраку трьох незалежних регіонів, розділених за етнічною чи конфесійною ознакою. Пропозиція була відхилена переважною більшістю і в США, і в Іраку, де прем'єр-міністр виступив проти плану поділу.

Він також був старшим науковим співробітником Центру стратегічних та міжнародних досліджень. 2008 року Блінкен брав участь у президентській кампанії Джо Байдена і був членом президентської команди Обами-Байдена.

Адміністрація Обами

З 2009 до 2013 року працював заступником помічника президента та радником віцепрезидента з питань національної безпеки. На цій посаді він допомагав формувати політику США щодо Афганістану, Пакистану та ядерної програми Ірану.

7 листопада 2014 року президент Обама оголосив, що призначить Блінкена на посаду заступника секретаря, замість Вільяма Джозефа Бернса, який пішов у відставку. 16 грудня 2014 р. Блінкен був затверджений Сенатом заступником держсекретаря 55 голосами проти 38.

Про рішення Обами 2011 року вбити Усаму бен Ладена Блінкен сказав наступне: «Я ніколи не бачив більш сміливого рішення, зробленого лідером». У профілі 2013 року посадовця характеризували як «[одного] із ключових гравців уряду в розробці сирійської політики» та офіційного публічного виразника цієї політики. Блінкен вплинув на формулювання реакції адміністрації Обами на анексію Криму Російською Федерацією після української революції 2014 року.

Блінкен підтримав військову інтервенцію в Лівії 2011 року та постачання зброї сирійським повстанцям. Він засудив спробу турецького перевороту 2016 року й висловив підтримку демократично обраному уряду Туреччини та його інституціям, але водночас розкритикував політичні арешти в Туреччині, які відбулись 2016 року У квітні 2015 Блінкен висловив підтримку втручанню Саудівської Аравії в Ємен. Він зазначив, що «в рамках цих зусиль ми прискорили постачання зброї, збільшили обмін розвідданими та створили спільну комісію з планування координації в оперативному центрі в Саудівській Аравії».

Блінкен працював з Байденом над запитами на американські гроші для поповнення арсеналу ізраїльських ракет-перехоплювачів «Залізний купол» під час конфлікту Ізраїль-Газа 2014 року. У травні 2015 року Блінкен розкритикував переслідування мусульман у М'янмі та попередив лідерів М'янми про небезпеку антимусульманського законодавства сказавши, що мусульмани-рогінья «повинні мати шлях до громадянства». Невизначеність, пов'язана з відсутністю будь-якого статусу, є однією з речей, яка може штовхнути людей до еміграції"

У червні 2015 року Блінкен заявив, що внаслідок авіаударів проти Ісламської держави, очолюваних американцями, було вбито понад 10 000 бійців ІДІЛ, унаслідок кампанії, розпочатої дев'ятьма місяцями раніше коаліцією під проводом США проти Ісламської держави. Він сказав, що ІДІЛ «нічого насправді не відстоює і залежить від людей, які піддадуться на будь-що».

Приватний сектор

WestExec Advisors

2017 року Blinken був співзасновником WestExec Advisors, фірми, що консультує з питань політичної стратегії, разом із Мішель Флурной, Серхіо Аґірре та Нітіном Чаддою. Серед клієнтів WestExec — ґуґлівська Jigsaw, ізраїльська компанія, що працює над розробкою штучного інтелекту Windward, виробник безпілотників для спостереження Shield AI, який підписав 7,2-доларовий контракт з ВПС та «Fortune 100 types» За даними Foreign Policy, клієнтами фірми є «оборонна промисловість, приватні інвестиційні компанії та гедж-фонди». Блінкен отримав майже $ 1,2 мільйона компенсації від WestExec.

В інтерв'ю The Intercept Флурной описала роль WestExec як сприяння відносинам між фірмами Силіконової долини та Міністерством оборони та правоохоронних органів; Флурной та інші порівнювали WestExec із Kissinger Associates.

Pine Island Capital Partners Блінкен, а також інші члени команди Байдена Мішель Флурной, колишня радниця Пентагону, та Ллойд Остін, чинний міністр оборони, є партнерами приватної інвестиційної компанії Pine Island Capital Partners, стратегічного партнера WestExec. Головою Пайн-Айленда є Джон Тейн, остатанній голова Merrill Lynch перед її продажем Банку Америки. Блінкен пішов у відпустку з Пайн-Айленда в серпні 2020 року, щоб долучитися до кампанії Байдена на посаді старшого радника з питань зовнішньої політики. Він сказав, що позбудеться власного пакету акцій Пайн-Айленда, якщо його затвердять на посаду в адміністрації Байдена.

Під час фінальної фази президентської кампанії Байдена Пайн-Айленд зібрав 218 млн доларів на Спеціальну компанію з придбання (SPAC), публічну пропозицію інвестувати в «оборонну галузь, державну службу та аерокосмічну промисловість» та допомогу COVID-19, яку проспект фірми (спочатку подано до SEC в вересні і завершено 13 листопада, 2020) прогнозував, що це буде вигідно, оскільки уряд розраховував на приватних підрядників для вирішення проблем пандемії. Тейн сказав, що обрав інших партнерів через їх «доступ, мережу та досвід».

У статті від « Нью-Йорк Таймс» від грудня 2020 року, що порушує питання про потенційний конфлікт інтересів між керівниками WestExec, радниками Pine Island, включно з Блінкеном, та службою в адміністрації Байдена, критики закликали до повного розкриття всіх фінансових відносин WestExec / Pine Island, позбавлення власності долі в компаніях, які торгують державними контрактами або користуються наявними контрактами, та запевнення в тому, що Блінкен та інші відмовляються від рішень, які можуть надати перевагу попереднім клієнтам.

Блінкен є членом Ради з міжнародних відносин. , Блінкен — аналітик глобальних питань каналу CNN.

Адміністрація Байдена Блінкен був радником з питань зовнішньої політики під час президентської кампанії Байдена 2020 року. 17 червня 2020 року Блінкен заявив, що Байден «не буде пов'язувати військову допомогу Ізраїлю з такими речами, як анексія або інші рішення ізраїльського уряду, з якими ми можемо не погодитися». Блінкен високо оцінив домовленості адміністрації Трампа та угоди про нормалізацію між Ізраїлем та Бахрейном та Об'єднаними Арабськими Еміратами.

28 жовтня 2020 р. Блінкен повідомив «Jewish Insider», що адміністрація Байдена планує «провести стратегічний перегляд» відносин між США та Саудівською Аравією, "щоб переконатися, що вона справді просуває наші інтереси і відповідає нашим цінностям ". Блінкен заявив JI, що адміністрація Байдена «продовжить без'ядерні» санкції проти Ірану «як сильний бар'єр від неправомірної поведінки Ірану в інших областях». Блінкен заявив, що адміністрація Трампа допомогла Китаю, «послабивши американські союзи, залишивши вакуум у світі для заповнення Китаєм, відмовившись від наших цінностей і давши Китаю зелене світло для порушення прав людини і демократії від Синьцзяна до Гонконгу».

Блінкен розповів про розбіжності Байдена з Індією щодо Кашміру та доповнень до Закону про громадянство, які, на думку критиків, дискримінують мусульман. Він підтримує продовження нового Договору про контроль над озброєннями з Росією щодо обмеження кількості ядерної зброї, розгорнутої обома сторонами. Він розкритикував рішення президента Трампа вийти з іранської ядерної угоди. У жовтні 2020 року газета New York Times описала Блінкена як такого, що має «вухо Байдена з питань політики».

22 листопада 2020 року Bloomberg News повідомив, що Байден обрав Блінкена своїм кандидатом на посаду державного секретаря. Пізніше ці повідомлення були підтверджені The New York Times та іншими виданнями. 24 листопада 2020 р., Після оголошення Байденом обрання його на посаду Державного секретаря, Блінкен заявив, що «[ми] не можемо вирішувати всі світові проблеми самостійно» і «[нам] потрібно працювати з іншими країнами». Раніше він зауважив у вересні 2020 року в інтерв'ю Associated Press, що «демократія відступає по всьому світу, і, на жаль, вона відступає і вдома, оскільки президент день-у-день нищить наші інституцій, наші цінностей та наших людей».

7 січня 2021 року Державний департамент наказав дипломатам затвердити перемогу Байдена CNN. 8 січня секретар Майк Помпео зустрівся з кандидатом на посаду держсекретаря Блінкеном.