Гино́вичі — село в Україні, у Бережанській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області.

Поштове відділення — Жуківське. До 2020 року підпорядковане Жуківській сільраді. До Гиновичів приєднано хутір Писарка. Межує на півдні з м. Бережани, на заході з с. Лапшин, на півночі з с. Жуків.

Розташоване на лівому березі річки Золота Липа. Населення — 488 осіб (2001). Дворів — 130Офіційний сайт Бережанської районної ради.

Географія

У селі є 2 вулиці: Івана Франка та Лесі Українки.

Клімат

Для села характерний помірно континентальний клімат. Гиновичі розташовані у «холодному Поділлі» — найхолоднішому регіоні Тернопільської області.

Історія

Поблизу Гиновичів виявлено поселення трипільської культури і знахідки часів Київської Русі.

Перша писемна згадка — 1475 року.

У 1530—1583 роках Гиновичі — власність Сенявських.

1626 року внаслідок нападу татар село було зруйноване на 67 %Maurycy Horn. Skutki ekonomiczne najazdów tatarskich z lat 1605—1633 na Ruś Czerwoną. — S. 22-29, 45, 183.. Власником маєтку в селі був дідич Бережан граф Станіслав Потоцький.

Діяли товариства «Просвіта» (від 1897), «Січ» (від 1908), «Луг», «Сільський господар», «Рідна школа», «Союз українок».

У 1909—1944 роках проходила залізниця Львів — Підгайці.

З 1 серпня 1934 року відповідно до закону про самоврядування (23 березня 1933 року) увійшло до складу сільської гміни Бережани.

23 січня 1947 року в урочищі Вертеби, що в лісі поблизу сіл Жуків, Гиновичі та Куропатники у бою з московськими окупантами героїчно загинули: Микола Арсенич , його дружина Ганна Гунька, охоронець «Клим» , а також зв’язкова Центрального Проводу ОУН і Головного Командира УПА Романа Шухевича Марія Римик («Маруся», «Наталка», «Марія»).

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Бережанської міської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бережанського району, село увійшло до складу Тернопільського району.

Населення

Населення села в минуломуВолодимир Бемко. Статистика населення, Статистика громад повіту Бережани // Бережанська земля. Історико-мемуарний збірник. — С. 49-56.:

+РікЧисло осібУкраїнцівгреко-католиківПоляків таримо-католиківЄвреїв 1900 743 594 124 25 1939 820 660 150 10+ Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська488100%

Політика

Від 28 квітня 2012 року село належить до виборчого округу 165 — сайт Верховної ради України (архів).

Парламентські вибори, 2019 На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610021, розташована у приміщенні народного дому.

Результати зареєстровано 336 виборців, явка 68,75%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 24,35%, за «Європейську Солідарність» — 23,48%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 13,91%. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Іван Чайківський (самовисування) — 37,99%, за Тараса Юрика (Європейська Солідарність) — 21,83%, за Володимира Кісілевича (Слуга народу) — 17,47%.

Пам'ятки і пам'ятники

Стоянка та поселення (пізній палеоліт, висоцька культура); Стоянка (40—10 тис. років до н. е.); Стоянка (пізній палеоліт, епоха бронзи, ранній залізний вік); Поселення (IV тис. до н. е., II пол. III тис. до н. е., XVI—XIV ст. до н. е., XII—IX ст. до н. е.); Могильник та стоянка (пізній палеоліт (40—10 тис. років до н. е.), висоцька культура (XI—VI ст. до н. е.));

Є церква Перенесення мощей Святого Миколая (1931; мурована, реставрована 1995), «фігура» Божої Матері (1990), «фігура» Ангела Хоронителя на честь 2000-ліття народження Ісуса Христа і 525-річчя заснування села (2000).

Споруджено пам'ятник Тарасу Шевченку (1999; скульптор В. Красновський), встановлено 2 хрести на честь , 5 хрестів на місці загибелі вояків УПА, пам'ятний знак на честь 2000-ліття від дня на честь проголошення незалежності України і 525-річчя заснування села Гиновичі.

Насипано могилу УСС, символічну могилу жертвам сталінських репресій (1989).

Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва. Розташований біля школи.

Встановлений 1999 року. Скульптор — В. Красновський.

Пам'ятник виготовлений із бетону.

Постамент — 2,4 м; скульптура — 1,5 м, площа — 0,0020 га.Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18 жовтня 2005 р. № 112.

Соціальна сфера

Діють загальноосвітня школа І ступеня, бібліотека.

Відомі люди

У Гиновичах народилися:

релігійний діяч, літератор отець І. Заверуха, Дмитро Мищишин (1984—2016) — молодший сержант, механік-водій механізованої роти військової частини В 4680. художник Я. Миколишин, доцент ТАНГ М. Федчишин, Недільський Василь Васильович (1982—2022) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. кандидат хімічних наук В. Федина, польський славіст, літературознавець Мар'ян Якубець. польський юрист, землевласник, фермер, громадський діяч, політик, член Сейму Другої Польської Республіки

Січові стрільці

Січові стрільці-уродженці села Гиновичі:

стрілець Штепановий Михайло (нар. 1895, 5 сотня):s:Українські Січові Стрільці 1914-1920/Поіменний список боєвих відділів 1 полку Українських Січових Стрільців#5 сотня

Примітки

Бібліографія

Про село видано кн. О. Віятик (Штепованої) «Гиновичі. Історико-краєзнавчий нарис» (2002).

Література Подуфалий М., Уніят В. Гиновичі //  — S. 72.

Посилання

Гиновичі на сайті «Замки та храми України»