Ганна Вікторівна Монґайт (до шлюбу Лошак; 9 березня 1978, Одеса, Українська РСР, СРСР) — російська журналістка та телеведуча єврейського походження, шеф-редакторка культурного мовлення телеканалу «Дождь».
Життєпис Народилася 9 березня 1978 року в Одесі в родині журналіста Віктора Лошака та мистецтвознавиці й галеристки Марини Лошак (з 1 липня 2013 директор Державного музею образотворчих мистецтв імені А. С. Пушкіна). Двоюрідний брат — Андрій Лошак, журналіст.
Освіта — незакінчена вища. У 1995—1997 роках проходила навчання на телевізійному відділенні факультету журналістики МДУ, але не завершила його.
У шлюбі з Сергієм Монгайтом, креативним директором дизайн-бюро Just Design, народила сина Матвія (2008).
Кар'єра Перша замітка Анни Лошак вийшла в «Известиях», коли їй було 13 років. Потім, на початку 1990-х під ім'ям «Ена Лошак» працювала в «незалежній від дорослих газеті» «Дієслово».
У 16 років починає працювати в програмі «До 16 і старше» на «Першому каналі». Була шеф-редакторкою в програмах «Кіно + Т» та «Форма з Віктором Мізіано», що виходили на телеканалах РТР та «Культура».
На початку 2000-х працювала кореспонденткою служби інформації телеканалу НТВ. Готувала репортажі для телевізійних програм «Сьогодні», «Країна та світ» та «Особистий внесок» з Олександром Герасимовим. Також була шеф-редактором телепрограми «Все одразу!» з Петром Фадєєвим та Теклею Толстой на тому ж телеканалі.
З квітня 2005Новая культурная программа «Про АРТ» на телевидении // Правда.Ру. — 2005. — 1 апреля. по червень 2008 року вела авторську програму «Про арт» на телеканалі «Культура».
Авторка оглядів про сучасних художників для журналу Tatler.
Телеканал «Дождь» З 2010 року спільно з Ольгою Шакіні вела програму «Музи» (з 2011 року «Музи. Нагінка») на телеканалі «Дождь».
З 2011 року вела програми «Міністерство культури» та «Backstage».
З 2012 року веде програму «Перепостмодернізм» спільно з Денисом Катаєвим, а також «Тут і зараз» на телеканалі «Дождь».
Після вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року та блокування сайту телеканалу 1 березня 2022 року та його акаунтів у соцмережах, залишила Росію в березні 2022 року.
На початку березня 2022 року відкрила авторський YouTube-канал «Вся такая Монгайт», у той час як телеканал «Дождь» тимчасово призупинив мовлення. Прем’єрний стрим відбувся 24 березня.
25 листопада 2022 року Міністерство юстиції Росії внесло її до списку фізичних осіб — «иностранных агентов».
Фільмографія 2011 — «Випадковий зв'язок»
Примітки
Посилання Анна Монгайт на сайті телеканалу «Дощ» Ганна Монґайт на сайті Індексмод Енциклопедії (Англійська) Анна Монгайт на сайті Facebook Медведєв Сергій. Полювання на «Червоний Жовтень»: Культурний оазис або елітне житло? : [Інтерв'ю з Олександром ВИСОКІВСЬКЕ, Костянтином Михайловим та Ганною Монгайт] // Фінам FM. — 2012. — 1 лютого. Кронгауз Катерина. Вибори. Сонце пішло // Велике місто. — 2012. — 4 березня. Канал «Дощ» попросили вибачитися перед інвалідами // Lenta.ru. — 2012. — 23 березня. Міхєєв Сергій. Люди в білому. Названо переможців премії «Інновації» // Російська газета. — 2012. — 5 квітня. Лекції та майстер-класи: громадянин, поет і лауреати World Press Photo // РІА Новини. — 2012. — 18 травня. Без купюр. У Москві пройшла церемонія вручення премії ТЕФІ-2011 // Lenta.ru. — 2012. — 30 травня. Холіну Аріна. Ми віримо, боїмося і просимо // Сноб. — 2012. — 24 жовтня. На тижні // Коммерсант. — № 209 (4994). — 2012. — 6 листопада.