Юдора Еліс Велті (; — ) — американська письменниця, прозаїк, фотографка, лауреатка престижної премії Пулітцера.
Дитинство та освіта Народилась в м. Джексон, штат Міссісіпі, померла й похована там же.
Ім'я отримала на честь двох бабусь — Юдори Эндрюс та Эліс Велті. Після народження дочки мати, Честіна Ендрюс Велті (1883—1966), назавжди полишила вчителювання і займалась домом та вихованням дітей (у Юдори було два молодших брати). Батько, Крістіан Вебб Велті (1879—1931) все життя пропрацював у страховій компанії «Ламар Лайф», пройшовши шлях від страхового агента до керівника. В сім'ї любили книги і купували їх щедро. Читання було улюбленим заняттям Юдори, що росла в атмосфері любові й достатку.
Освіту Велті почала в Жіночому університеті штату Міссісіпі (). Провчившись там рік, продовжила навчання в університеті Вісконсин-Медісон, а потім навчалася в школі бізнесу Колумбійського університету, закінчивши її в 1930 році.
Після смерті батька в 1931 Юдорі довелося полишити Нью-Йорк і повернутися в Джексон, де працювала репортеркою в агентстві Управління громадських робіт (Works Progress Administration), що забезпечував проведення громадських робіт у рамках Нового курсу президента Рузвельта.
Кар'єра та визнання Робота вимагала поїздок по всьому Міссісіпі, писати нотатки и робити фотографії (фотографія була захопленням Юдори), так Велті пізнала всі 82 округи штату. В результаті цих подорожей з'явилися сотні фотографій, пізніше придбані відділом історії та архівів штату ().
Деякі з цих фото Велті, з дозволу відділу, видала. Так з'явились два альбоми «Час і місце, Міссісіпі під час Депресії» (; 1994) та «Сільські кладовища» (; 2000).
В 1936 році Велті опублікувала перше оповідання, «Смерть комівояжера» (), він привернув увагу Кетрін Енн Портер, котра стала для Велті наставницею і написала передмову до її першої збірки оповідань «Зелена завіса» (; 1941).
За роман «Дочка оптиміста» (англ. The Optimist's Daughter; 1972) Велті отримала Пулітцерівську премію. Інші відомі романи авторки — «Заручини в Дельті» (; 1946) і «Програні битви» (; 1971), (1942), (1954).
В 1986 році удостоїлася Національної медалі США в галузі мистецтв.
З захопленим есе про творчість Велті виступив письменник Гай Давенпорт.
Ім'ям Юдори Велті названий поштовий клієнт Eudora Mail, творці котрого були під враженням від її оповідання «Чому я живу на пошті» ().
Юдора Велті так писала про феномен літературного твору:
«Писати — це значить брати життя таким, яким воно вже є, не описувати його, а зробити його предметом з метою, щоб закінчений твір міг містити в собі це життя, і подати його читачеві. Суть не буде, безумовно, тим самим, що й сировий матеріал. Це не з однакової породи речей. Твір є щось таке, чого не було перед ним і не буде після нього. Бо розум однієї особи — автора твору — є в ньому також. Те, що перш за все відрізняє твір від сирового матеріалу чи журналістики, це не віддільна від нього можливість спільного між письменником і читачем — акт уяви».
Примітки
Джерела
Welty, Eudora. One Writer’s Beginnings.Harvard University press. Cambrige, Massachusetts. London, England 1984. Welty, Eudora. One Time, One Place. Mississippi in the Depression. A Snapshot Album. University Press of Mississippi. Jackson, 1994. Welty, Eudora. Country Churchyards. University Press of Mississippi. Jackson, 2000.