Лі́берець УЛІФ (Ліберец, ; Райхенберґ, ) — місто в Чехії, на річці Ниса-Лужицька, адміністративний центр Ліберецького краю.

Місто вперше згадується в 1348. Текстильна промисловість розвинена в місті з 16 століття. Розквіт міста припадає на кінець XIX століття. У XIX—XX ст. місто мало значну німецьку громаду. Ліберець (Райхенберг) був центром нацистської Судетської Німеччини.

Ліберець з'єднаний із сусіднім Яблонцем трамвайною лінією.

Національна наукова бібліотека (у новому будинку, побудованому 2000 р.).

Місто відоме ратушею (1893, висота — 65 м); церквою Святого Розп'яття в стилі бароко; телевежею на горі Єштєд, побудованою в 1968 (нині вона є символом міста); картинною галереєю. Є зоопарк — один із найвідоміших у Європі. Найбільший у країні торгово-розважальний центр «Вавилон».

Географія

Місто розташоване на північному заході Чехії.

Клімат

Економіка Важливий центр текстильної промисловості (вовняні, шовкові, бавовняні тканини). Машинобудування (виробництво устаткування для текстильної промисловості, автомобілебудування — «Ліберецький автомобільний завод»). Проводяться текстильні ярмарки.:

Транспорт Міський транспорт Ліберця забезпечує автобусні та трамвайні лінії. Перший трамвай запрацював у Ліберці в 1897 році. Ліберець має трамвайну лінію шириною 1435 мм, яка з’єднує його з сусіднім Яблонцем-над-Нісою. Є також дві міські лінії зі стандартною колією 1435 мм. Перший з’єднує Горні Ганичов (поруч з канатною дорогою на Єштед) і Лідове Сади через Фюгнерову. Другий з’єднує Дольні Ганичів і Лідові Сади через Фюгнерову (лише в робочі дні). Є також чотири історичні трамваї. У центрі міста є дві меморіальні доріжки; у минулому трамваї використовували також на центральному місці перед мерією.

Через Ліберець проходить європейська траса E442.

Автовокзал Ліберець (Autobusové nádraží Liberec) обслуговує міжміські та міжнародні автобусні маршрути, а розташований неподалік Центральний залізничний вокзал обслуговує залізничні маршрути.Автовокзал Ліберець (Autobusové nádraží Liberec)

Приватний міжнародний аеропорт розташований у Ліберці XX-Осташов.

Освіта і наука Технічний університет Ліберця був заснований у 1953 році як «Університет машинобудування в Лібереці». У 1995 році після того, як кількість спеціальностей зросла, університет був перейменований. Він особливо відомий своїми дослідженнями в галузі текстильної техніки. У ньому навчається близько 9000 студентів на 6 факультетах (машинобудування, текстильної інженерії, мистецтва та архітектури, мехатроніки, інформатики та міждисциплінарних досліджень, науково-гуманітарних наук та освіти та економіки), а також Інститут наноматеріалів, передових технологій та інновацій.

Регіональна науково-дослідна бібліотека в Ліберці є загальнодоступною науковою бібліотекою, спрямованою на загальну освіту в регіоні. Заснована в 1900 році на підставі рішення міської ради про заснування міської бібліотеки. Він має виняткову колекцію германо-слов'янської та періодичні видання та книги німецькою мовою з Богемії. У 2000 році на місці Старої синагоги, спаленої нацистами в листопаді 1938 року, було завершено будівництво нової будівлі. До її складу входить також сучасна Нова синагога.

Культура Mateřinka — це театральний фестиваль, який проводиться раз на два роки в червні.

Спорт У місті базується ФК «Слован», який виступає у першій лізі Чехії.

Хокейна команда «Білі Тигржи» грає в чеській Екстралізі.

У 2015 році Ліберець приймав Чемпіонат світу з орієнтування на гірських велосипедах 2015 року.

Мотоциклетний спідвей проходить на Pavlovický Stadion. Він був побудований у 1930 році. Найважливішою подією, яка проходила на ньому, був півфінал Чемпіонату світу серед молоді до 21 року у 2019 році.

Українці в Ліберці У червні 1927 р. з ініціативи української громади Ліберця встановлено пам'ятник воякам Гірської бригади Української Галицької Армії; 6 вересня 2018 р. урочисто відкрито цей відреставрований коштом України пам'ятник на військовому цвинтарі Рупрехтіце. Автор проєкту — визначний художник-графік Василь Касіян, що зобразив тіло вбитого стрільця, над яким завмерли в горі дружина та дві донечки. Журнал «Український Скиталець», перше, рукописне, число якого вийшло в Ліберці 1 листопада 1920 року. Навколо журналу об'єдналися митці, більшість з яких раніше співпрацювали з пресквартирою УГА, а саме: поручники Іван Іванець та Юліан Буцманюк, четарі Ярослав Фартух, І. Сарден, Михайло Бринський і Володимир Кобринський, хорунжий Василь Касіян, стрільці Василь Петрук, Степан Дзидз, Володимир Яценків, підхорунжий Онуфрій Пастернак. Редагував «Український скиталець» вояк Галицької армії Яків Голота.

Персоналії Отфрід Пройслер (1923) — німецький дитячий письменник, казкар Барбара Буше (*1944) — італійська актриса, фотомодель.

Примітки

Посилання До українських могил у Чехії — Роман КОВАЛЬ, Прага — Київ Українські пам'ятники на півночі Чехії: Яблонне в Под'єштєді — Ліберець