Афендик Максим Степанович (* 1722 або 1723 або 1724, Бориспіль — † до 1798, с. Іванків) — український державний діяч доби Гетьманщини. Сотник бориспільський, полковий хорунжий Київського полку. Сигнатор «Наказу...» 1767 року до Законодавчої комісії Російської імперії від української гетьманської шляхти.
Біографія
Брат Давида Афендика. У січні 1738 згадується учнем класу інфими Києво-Могилянської академії. Разом з ним навчався молодший брат Михайло Афендик.
21 червня 1752 змінив батька на уряді сотника Бориспільської сотні.
5 липня 1772 вийшов у відставку у ранзі полкового хорунжого Київського полку. Батько останнього сотника Бориспільської сотні Корнія Афендика.
1767 підписав «Наказ» до Комісії зі складання проекту Нового Укладання законів Російської імперії від переяславської шляхти.
Станом на 1787 рік – великий поміщик с. Іванків. Помер не пізніше 1798 року
Був одружений з донькою сотника ліплявського Мотроною Василівною Лазаревич (1738 – не раніше 1798). Син Корній (Корнилій).
Посилання
Література
Акты и документы,., отд. 2, т. 1, ч. 2. К., 1904; Модзалевский В. Л. Малороссийский родословник, т. 1. К., 1908; Кривошея В. В. Українська козацька старшина, ч. 1. К., 1997.