KDE Software Compilation 4

KDE Software Compilation 4 або KDE 4 — четверта версія стільничного середовища KDE. Перший реліз відбувся 11 січня 2008 року. Випуск основних версій (4.x) планується кожні шість місяців, а додаткових (4.x.y) — щомісячно. Ця версія написана з використанням тулкіту Qt 4 та опублікована під ліцензією GPL.

Ця версія вносить значні оновлення у ключові елементи з KDEibs, особливо перенесення на Qt 4. Включає у себе новий мультимедійний фреймворк Phonon, фреймворк інтеграції пристроїв Solid та новий стиль за замовчуванням і набір іконок Oxygen. Окрім того, він включає в себе новий користувацький інтерфейс стільниці Plasma, який підтримує віджети стільниці, котрі замінюють окремі компоненти із KDE 3.

Однією з основних цілей KDE 4 є створення умов для більш легкого портування застосунків на інші операційні системи. Це стало можливо завдяки перенесенню стільниці на Qt 4, котре має підтримку не-X11 систем, враховуючи Mac OS X та Microsoft Windows.

Версії з 4.0 до 4.3 знані просто як KDE-, після версії 4.4 назва була змінена на KDE Software Compilation. До KDE SC входять тільки ті застосунки, графік розробки яких узгоджується із графіком розробки KDE SC. У тому числі з цієї причини до KDE SC не входять такі програми, як Amarok та DigiKam.

Основні нововведення

Загальні

Перехід на Qt 4 був спрямований на зменшення споживання пам'яті та пришвидшення роботи KDE 4 у порівнянні із його попередником KDE 3. Крім того, бібліотеки KDE, самі по собі, також мали стати більш ефективними. Тим не менш, випробування показують, що KDE 4.4 має найвище використання пам'яті на базовій конфігурації Ubuntu, у порівнянні із Gnome 2.29, Xfce 4.6 та LXDE 0.5.

Qt 4 доступно під ліцензією LGPL для Mac OS та Windows, що робить можливим функціонування KDE 4 на цих платформах. KDE наразі не підтримує встановлення на Mac OS X звичайним чином, для встановлення необхідно самостійно зібрати KDE із сирців. Станом на серпень 2014 року остання доступна та підтримувана версія під Mac OS X є KDE 4.12.5. Портування KDE під Windows ще не завершене, остання підтримувана версія — KDE 4.10.2. Обидва порти намагаються якомога менш модифікувати код, щоб зробити роботу на усіх платформах якнайбільш ідентичною.

Протягом Summer of Code 2007 був створений кеш іконок, що дозволив зменшити час запуску застосунків у KDE 4. Поліпшення були різні — Kfind, застосунок, що використовує більш ніж сотню іконок, що запустився у чотири рази швидше, ніж це було раніше. Решта застосунків та повна сесія KDE запустилися трошки більше, ніж на секунду швидше.

Багато застосунків у модулях Extragear та KOffice отримали чисельні поліпшення із новими функціями KDE 4 та Qt 4. Але, оскільки вони слідують своєму власному графіку випусків, вони не були доступні під час першого випуску KDE 4. До них належать Amarok, K3b, digiKam, KWord та Krita.

Візуальні

Найбільш помітні для користувачів зміни — це нові іконки, теми та системні звуки, привнесені Oxygen Project. Вони являють собою відхід від стилю попередніх іконок, що мав карикатурний вигляд. Іконки Oxygen, навпроти, мають більш виглядають більш фотореалістично. Oxygen Project заснований на freedesktop.org Icon Naming Specification та Icon Theme Specification, що сприяє узгодженню між застосунками. Команда Oxygen використовувала допомогу спільноти для поліпшення візуальної складової KDE 4 з обома альтернативними наборами іконок та шпалерами, які були відібрані на конкурсі, що проводив Oxygen Project. Також впроваджено новий набір HIG задля більш стандартизованих макетів.

KWin, віконний менеджер із KDE віднині тепер підтримує свої власні композиційні ефекти, так само як Compiz.

Plasma

Plasma являє собою набір із переписаних компонентів з минулих версій KDE, а саме Kicker, KDesktop та SuperKaramba. Останній, двигун віджетів, притерпів особливо значних змін. Ціллю та основною ідеєю KDE Plasma є надання єдиного API для написання віджетів та плазмоїдів. Plasma, власне, і є візуальною частиною оточення стільниці KDE 4.

Розробка

Phonon — це новий мультимедійний інтерфейс для Qt 4, що являє собою інший підхід до мультимедійних рушіїв, ніж у попередніх версіях KDE. Основними цілями впровадження Phonon було забезпечення єдиного KDE/Qt стилю мультимедіа API, покращення мультимедіа застосунків KDE під Microsoft Windows та Mac OS та уніфікація роботи API та ABI. Phonon можна порівняти із DirectShow на Windows та QuickTime на OS X. ThreadWeaver — це бібліотека, що входить до kdelibs. Вона допомагає застосункам із KDE використовувати переваги мультиядерних процесорів. Kross — це новий фреймворк скриптів. Сам по собі, Kross не є скриптовою мовою програмування, але він спрощує задачу програмістам у додаванні та підтримці інших скриптових мов програмування. Після того, як застосунок надає підтримку Kross, розробники можуть використовувати будь-які мови програмування, підтримувані Kross. Додати нову скриптову мову програмування можна написанням плаґіна для Kross, що вигідно для усіх застосунків, які використовують його. Decibel — це заснований на Telepathy комунікаційний фреймворк, який мав використовуватись Kopete вже у KDE 4.2, проте був відкладений на невизначений термін. Strigi — це інструмент пошуку за замовчуванням у KDE. Він був обраний за швидкість та невелику кількість залежностей. У поєднанні з іншими застосунками, такими як Soprano, фреймворк зберігання RDF, та NEPOMUK, Strigi надає початкові функції семантичної стільниці у KDE 4. Користувачі можуть позначати файли додатковою інформацією, використовуючи Dolphin, яку Strigi індексуватиме задля поліпшення результатів пошуку. KDE використовує CMake для збірки системи. Оскільки попередні версії середовища працювали тільки на Unix-подібних операційних системах, раніше використовувалися autotools, але тепер, після переходу на CMake, стільничне середовище може працювати на таких операційних системах, як Windows. Крім того, Cmake значно спрощує процес збірки. DXS, раніше відомий як GHNS (Get Hot New Stuff), наразі прийнятий freedesktop.org є вебсервісом, що дозволяє застосункам завантажувати та встановлювати дані з Інтернету у один клік. Він використовувався у KDE 3, але був розширений для використання під KDE 4. Одним із прикладів є KStars, який може використовувати астрономічні дані, що є безкоштовними для особистого використання, проте не можуть перерозподілятися. DXS передбачає, що дані будуть легко завантажені та встановлені безпосередньо із застосунка, а не вручну. Akonadi — це новий фреймворк PIM у KDE 4. Akonadi є об'єднанням декількох розрізнених PIM-компонентів із попередніх версій KDE. У минулому кожний застосунок мав свої власні методи для збереження інформації та обробки даних. Akonadi являє собою сервер, який надає функції обробки даних та пошуку в PIM-застосунках. Він також може оновлювати статус контактів. Таким чином, якщо один застосунок змінює інформацію про контакт, усі інші застосунки негайно будуть про це сповіщені.

Історія версій

KDE 4.0

Більшість сил розробників пішла на реалізацію найновіших технологій та фреймворків у KDE 4. Plasma та Oxygen є двома найбільшими змінами, помітними для користувача.

Dolphin замінив Konqueror, як файловий менеджер за замовчуванням у KDE 4.0. Це було зроблено у результаті скарг на Konqueror, як на занадто складну програму, як для звичайного файлового менеджера. Тим не менш, Dolphin та Konqueror мають значну частину спільного коду. Окрім того, Dolphin може бути вбудованим у Konqueror для використання другого як файлового менеджера, як і було раніше.

Okular замінив декілька переглядачів документів, що використовувалися у KDE 3, таких як KPDF, KGhostVeiw та KDVI. Okular використовує програмні бібліотеки, що дає йому спроможність переглядати практично будь-які види документів. Як і Konqueror та KPDF у KDE 3, Okular може бути вбудованим у інші застосунки.

Пре-релізи

11 травня 2007 року KDE 4.0 Alpha 1, як відзнака закінчення додавання значних нововведень у базові бібліотеки KDE та фокусування на інтеграції нових технологій у застосунки та основну стільницю. Alpha 1 містила новий фреймворк збірки застосунків із впровадженням покращених апаратної та мультемедійної інтеграції через Solid та Phonon. Були інтегровані Dolphin та Okular, та було впроваджено новий візуальний стиль, завдяки іконкам Oxygen.

4 липня 2007 року було випущено KDE 4.0 Alpha 2. Реліз був сфокусований на інтеграцію стільниці Plasma, впровадження функціоналу та стабілізацію KDE.

2 серпня 2007 року була випущена KDE 4.0 Beta 1. Основні зміни впровадили кеш растрових зображень, який прискорює завантаження іконок, впровадження ефектів та конфігурацій KWin, KDE PIM, покращення взаємодії між Konqueror та Dolphin та впровадження підтримки Metalink до KGet.

6 вересня 2007 року була випущена KDE 4.0 Beta 2. У цій версії була впроваджена підтримка BSD та Solaris, додана графічна бібліотека Blitz, що дозволяє розробникам використовувати графічні ефекти, такі як анімовані іконки. Окрім того, Plasma інтегрована із Amarok.

16 жовтня 2007 року була випущена KDE 4.0 Beta 3. Цей випуск був сфокусований на закінченні дизайну бібліотек для релізу KDE Development Platform. Plasma отримала багато нових функцій, включаючи аплет браузеру. Освітній софт отримав чисельні вдосконалення.

30 жовтня 2007 року була випущена KDE 4.0 Beta 4. Це був останній випуск KDE 4.0 у циклі Beta. Перед тим, як переходити у цикл «реліз-кандидат» потрібно було виправити чисельні помилки. Зміни у цьому випуску стосувалися стабілізації та вправлення помилок.

У той самий час був випущений перший реліз-кандидат KDE 4.0 Development Platform, що містив усі основні бібліотеки KDE, потрібні для розробки, враховуючи високорівневі бібліотеки віджетів, шар мережевої абстракції та різні бібліотеки для мультимедійної інтеграції, апаратної інтеграції та прозорого доступу до ресурсів мережі.

20 листопада 2007 року був випущений Release Candidate (RC) 1. Цей випуск був названий «Реліз-кандидат», незважаючи на те, що Plasma потребувала подальшої роботи та не була готова до релізу.

11 грудня 2007 року був випущений Release Candidate 2. Кодова база була оголошена функціонально завершеною. Деяка робота все ще потребувалася для виправлення багів, завершення артробіт та користувацького досвіду.

Реліз

KDE 4 був випущений 11 січня 2008 року. Незважаючи на те, що він був помічений як «стабільний реліз», він призначався для тестерів. Користувачам, що бажали стабільності, пропонувалося залишатися на KDE 3.5.

Відгуки

Реліз KDE 4.0 був зустрінутий із різними відгуками. У той час, як тестери були толерантними до незавершених нововведень, реліз дуже критикувався за недостатню стабільність та «бета»-якість. Репортер «Computerworld» Стівен Вауган-Нікольс критикував KDE 4.0 та KDE 4.1 і закликав до форку KDE 3.5 із переписуванням останнього на Qt 4. Пізніше він також похвалив KDE 4.3 та вітав форк KDE 3.5 під назвою Trinity. Незважаючи на те, що Лінус Торвальдс змінив GNOME на KDE у грудні 2005, він повернувся до GNOME після того, як у Fedora замінили KDE 3.5 на KDE 4.0. У інтерв'ю із «Computerworld» він описав KDE 4.0 як «break everything» та «half-baked» реліз, додавши, що він очікував, що це буде покращення KDE 3.5, у той час як насправді було багато випадків, коли функції регресували з причини своїх значних змін. Торвальдс, однак, відзначив, що він розуміє чому розробники з проекту KDE вирішили зробити такі радикальні зміни у стільниці KDE 4.0 та причину цього дострокового релізу. Незважаючи на критику, рецензенти, такі як Раян Пол з Ars Technica зазначили, що візуальний стиль є «дуже привабливим та простим для очей» та «добре відшліфований» і «основні технології все ще мають серйозний потенціал».

KDE 4.1