Карл IV де Бурбон-Вандом, також Шарль де Бурбон (); 2 червня 1489 — 25 березня 1537) — французький принц крові з династії Бурбонів, син графа Вандомського Франсуа де Бурбона та принцеси Марії Люксембурзької, граф Вандому у 1495—1514 роках, 1-й герцог Вандомський у 1514—1537 роках, граф Суассона, Марля, Енгієна, барон Конде, Монтуара, Лавардена, Мондубло та Епернона, пер Франції, голова Королівської ради у 1525 році після захоплення у полон Франциска I в битві при Павії, голова династії Бурбонів з 1527 року.

Біографія Шарль де Бурбон народився 2 червня 1489 у замку Вандома. Він став первістком у родині графа Вандомського Франсуа де Бурбона та його дружини Марії Люксембурзької. Згодом сім'я поповнилася п'ятьма молодшими дітьми.

Батько помер в італійському поході, коли Шарлю виповнилося шість. Регентство в усіх родинних володіннях до повноліття хлопця, а згодом — під час його відсутності, здійснювала мати.

У молодому віці граф став на службу королю Франції Людовику XII. Як і батько, брав участь у італійських війнах. 1507 року король призначив його губернатором Генуї.

14 травня 1509 року Шарль був посвячений у лицарі під час битви при Аньяделло, де французи виступили проти Венеційської республіки. Згодом брав участь у захопленні Кремони та Падуї.

У віці 24 років взяв шлюб із Франсуазою Алансонською, принцесою з молодшої гілки династії Валуа. Весілля відбулося 18 травня 1513 року у Шатодені. Посагом нареченої було віконтство Бомон-о-Мен.

У 1514 титул графа Вандомського було зведено до герцогського та зроблено пером Франції. У вересні того ж року Шарль брав участь у битві при Мариньяно, перемога в якій дозволила Франції захопити Міланське герцогство, а також у фламандській кампанії. 1518-го він узяв на себе управління Пікардією.

Після змови Карла III де Бурбона-МонпасьєГолови старшої гілки династії Бурбонів. із імператором Карлом V Габсбургом та його втечі до Німеччини, а також смерті Карла IV Алансонського, Шарль став першим принцом крові та четвертим у лінії успадкування французького трону після синів Франциска I. 1527-го Карл де Бурбон був убитий при облозі Рима, не залишивши нащадків. Шарль таким чином став головою династії Бурбонів, а також отримав титул герцога де Бурбона. Втім, землі герцогства були конфісковані французькою короною ще після зради попередника.

У 1525 році, після захоплення у полон Франциска I у битві при Павії, герцог очолив Королівську раду. Сам сюзерен повернувся на батьківщину наступного року, натомість відправивши до Іспанії двох старших синів як заручників.

1536-го Шарль успішно захистив Перонну від іспанців на чолі з самим імператором.

Невдовзі після цього герцог він помер від гарячки в неділю, на Великдень, 25 березня 1537 року в Ам'єні. Похований у склепі церкви Святого Георгія у Вандомі.

Родина Дружина — Франсуаза Алансонська

Діти: Луї (1514—1516) — прожив півтора року; Марія (1515—1538) — можлива наречена короля Шотландії Якова V, померла неодруженою, дітей не мала; Маргарита (1516—1559 або 1589) — дружина герцога Неверського та графа Ретелю Франсуа I, мала п'ятеро дітей; Антуан (1518—1562) — наступний герцог Вандомський у 1537—1562 роках, герцог Бурбон, принц-консорт Наварри, був одруженим з Жанною д'Альбре, мав п'ятеро дітей у шлюбі та позашлюбного сина; Франсуа (1519—1546) — граф Енгієнський, вояка французької армії, одруженим не був, дітей не мав; Мадлен (1521—1561) — настоятелька абатства Сан-Круа-де-Пуатьє; Луї (1522—1525) — прожив 3 роки; Шарль (1523—1590) — архієпископ Руанський у 1550—1590 роках; Катерина (1525—1594) — настоятелька Суассонського абатства; Рене (1527—1583) — настоятелька абатства Нотр-Дам-де-Шелль в Шеллі; Жан (1528—1557) — граф Суассону та Енгієну, був одруженим з Марією де Бурбон, герцогинею д'Естутевіль, загинув у битві за Сен-Кантен за два місяці після весілля, мав позашлюбного сина; Луї (1530—1569) — принц де Конде, був двічі одруженим, мав численних нащадків як у шлюбі, так і поза ним; Елеонора (1532—1611) — настоятелька абатства Фонтевро.

Відомо також, що в Генті Шарль де Бурбон мав позашлюбного сина від Ніколь де Боардː Ніколя Шарль — був одруженим з Жанною де Бордо і де Ромер, мав шестеро дітей.Генеалогія Карла де Бурбона, герцога Вандомського

Генеалогія

Примітки

Література Jean-Claude Pasquier, Le Château de Vendôme, 2000. Семёнов И. С. Христианские династии Европы. Династии, сохранившие статус владетельных. Генеалогический справочник / Научный редактор Е. И. Куксина. Предисловие О. Н. Наумов. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2002. — 494 с. — 3 000 экз. — ISBN 5-224-02516-8

Achaintre, Nicolas Louis, Histoire généalogique et chronologique de la maison royale de Bourbon, Vol.1, Rue de L'École de Médecine, 1825.

Посилання

Бурбони Профіль на Geneall.net Профіль на Thepeerage.com Генеалогія Карла де Бурбона, герцога Вандомського