Ве́ктор намагні́ченості або намагні́ченість — характеристика відгуку середовища на прикладене до нього магнітне поле, магнітний момент одиниці об'єму речовини.
Позначається зазвичай літерами або .
,
де — магнітна індукція, — напруженість магнітного поля .
Поняття намагніченості не має змісту для окремого атома, а стосується лише групи атомів і характеризує стан речовини, який вона набуває в результаті намагнічування.
В міжнародній системі одиниць (СІ) намагніченість – це внутрішнє магнітне поле речовини, зумовлене магнітними моментами його атомів.
Фізична природа Намагніченість зумовлена або мікроскопічними струмами, які виникають в речовині у зовнішньому магнітному полі, або спінами.
В певних речовинах, які називаються феромагнетиками намагніченість може існувати без зовнішнього магнітного поля. Такі речовини утворюють постійні магніти.
Зв'язок з напруженістю магнітного поля Наведена в середовищі намагніченість пропорційна напруженості магнітного поля ,
де величина χ — магнітна сприйнятливість.
Примітки