Гай Фу́рій Паці́л Фуз (; ? — після 426 до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч часів Римської республіки, консул 441 року до н. е.
Життєпис Походив з патриціанського роду Фуріїв. Про молоді роки немає відомостей. У 441 році до н. е. його було обрано консулом разом з Марком Папірієм Крассом. Разом з колегою займався переважно внутрішніми справами держави.
У 435 році до н. е. став цензором разом з Марком Гегацієм Мацеріном. Провів перепис населення. Також провів чистку сенату, виключивши з нього у 434 році до н. е. Мамерка Емілія Мамерціна. 431 року до н. е. брав участь у військовій кампанії проти вольськів та еквів.
У 426 році до н. е. став військовим трибуном з консульською владою разом із Тітом Квінкцієм Пеном Цинціннатом, Марком Постумієм Альбіном Регілленом, Авлом Корнелієм Коссом. Разом з колегами Квінцієм та Постумієм очолив військо проти міста-держави Вейї. Втім через незгоду між ними римська армія зазнала поразки. Про подальшу долю Гая Фурія немає відомостей.
Родина Гай Фурій Паціл, консул 412 року до н. е.
Джерела Friedrich Münzer: Furius 76). // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE VII,1). Band 7, 1. Halbband: Fornax — Glykon. J. B. Metzlersche Verlagsbuchhandlung, Stuttgart 1910, Sp. 359.