Горлянка Лаксмана (Ajuga laxmannii) — багаторічна трав'яниста рослина роду горлянка родини глухокропивові або губоцвіті — Labiatae.
Ботанічний опис Горлянка Лаксмана — багатолітня трав'яниста рослина з потовщеним, гілчастим кореневищем і багаточисленними прямостоячими або висхідними стеблами, 20-50 см у висоту. Стебла чотирьохгранні, гілчасті, шерстисто-волохаті, густо покриті супротивними листями. Нижні та середні стеблові листочки зворотньо-яйцеподібні або довгасто-яйцеподібні, до 4-5 см довжини, на верхівці великогородчаті; верхівкові листя довгасті, лінійні, цільнокрайні, з обох сторін шерстисто-волохаті. Квітки, розміщені по два в пазухах верхівкових листків, утворюють продовгувате суцвіття. Чашечка вдвічі коротша віночка. Віночок зеленувато-жовтий з пурпуровими жилками, ззовні довговолосистий. Плоди чотирьохгорішкові, жовтувато-бурі, сітчастозморщені. Цвіте рослина в травні-червні. Плоди дозрівають в липні-серпні.
Поширення Зустрічається в Лісостепу та в північній частині Степу. Доволі багато розповсюджена в Сіверському Дінці і на північних схилах Кримських гір (в Харківській, Донецькій, Луганській, Кримській областях). Росте узліссях і полянах, в зріджених степових чагарниках, на цілих степових схилах ровів і річкових долин, різних оголеннях. Зазвичай зустрічаються окремі кущі, рідше — невеликі чагарники.
Фармацевтичні властивості Запах у горлянки Лаксмана ароматний, смак гіркий. Застосовують при шлункових захворюваннях та при застуді.
Заготівля В народній медицині використовують траву.
Заготовляють траву у фазі цвітіння, зрізуючи ножиком або серпом без грубих приземних частин.
Зберігають в сухому, добре провітрюваному приміщені.
Джерела Доброчаева Д. Н., Котов М. И. и др. Определитель высших растений Украины / Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н. и др. — Киев: Наукова думка, 1987. — 548 с.
Посилання
Горлянка Лаксмана на сайті Плантариум