Культура Казахстану — сукупність матеріальних та духовних цінностей, створених казахським народом, протягом його історії.

Генезис

Казахстан має чітко сформовану культуру, яка базується на традиціях кочового скотарського господарства населення та ісламу, який встановився тут ще у 7-12 столітті. Баранина та багато інших традиційних продуктів зберігають символічне значення для казахської кухні. Значною мірою казахська культура формувалась під впливом тюркського кочового способу життя. Найбільшою відмінною рисою казахського народу є гостинність.

Вплив української культури

Значними є взаємні впливи казахської і української культур. Найяскравішим прикладом є художня та літературна творчість Тараса Григоровича Шевченка. Особливо вразила Шевченка природа Казахстану і культура його населення, що відобразилось, насамперед, у його живописі. Традиційно, однією із найчисельніших є українська громада у Казахстані. Українці мешкають переважно на півночі Казахстану та у великих містах країни, де і відбувається обмін культурним досвідом обох народів.

Кіно

Архітектура

У ранньому середньовіччі культура народів Середньої Азії та Казахстану проявилася в будівельному мистецтві: використовувалися лесова глина, пахса та самани, розробилися різні види конструкцій та засоби архітектурного декору. Сакські племена залишили пам'ятники, а будівельники розробили напівсферичний купол на тромпах. У 9-10 століттях відбулися зміни в архітектурі, а в 11-12 століттях досягнуто розквіту. У 13-14 століттях зводилися мечеті, медресе та мавзолеї, з'явилися портальні споруди та кольорова плитка. Унікальною пам'яткою є мавзолей-мечеть Ходжа Ахмета Яссауї. В 15-18 століттях розвивалися міські поселення з укріпленою цитаделлю та водопровідною мережею. Культові та меморіальні пам'ятники поділяються на мавзолеї, огорожі та надгробки, а у народів Казахстану застосовується збірно-розбірна юрта.

У 19—20 століттях відбулися соціальні та науково-технічні зміни, що вплинули на архітектуру в Казахстані. Міста отримали нові будівлі та системи будівництва. У 1920-х роках столиця республіки переїхала до Алма-Ати, що привело до швидкого розвитку міста. У 1960-х роках було розроблено проекти для найбільших міст республіки. Регіоналізм розвивався функціональним та декоративним шляхами, але населенню не сподобався переважання функціональності. У 1970-х — на початку 1980-х років відбувалися експериментальні проекти з реконструкції та забудови Алма-Ати. Відрізняються вони високими художньо-естетичними достоїнствами. У новій столиці Казахстану, місті Астані, відбилися всі досягнення євроазійської архітектури. Генплан міста був розроблений на основі ескіз-ідей японського архітектора Кісе Куракави.

Див. також Кара жорга — казахський і киргизський народний танець.

Примітки