Андрі́й Олексі́йович Гомоля́ко ( 26 березня 1980) — прапорщик Збройних сил України.
Життєпис Андрій Гомоляко народився 26 березня 1980 року.
Закінчив школу №15 м. Ніжина.
19 березня 2014 року мобілізований. Весь час пересувався на автомобілі, об'їжджав блокпости, перевозив поранених та доставляв набої. Відповідав за техніку, надану бригаді військкоматом. Станом на жовтень 2014 року — старшина групи матеріально-технічного забезпечення 1-ї окремої танкової бригади.
19 березня 2015 року демобілізований. В мирний час проживає у місті Ніжин, учитель історії та правознавства, ЗОШ № 15. Депутат Ніжинської міської ради сьомого скликання, член партії «Блок Петра Порошенка „Солідарність“».
Родина Дідусь дружини, Кисіль Тимофій Тимофійович (? — 1971), пройшов через Другу світову війну як танкіст, працював вчителем історії. Можливо, саме завдяки розповідям про дідуся дружини, Андрій і вибрав танкові війська. Батько дружини, Кисіль Олександр Тимофійович (1952 — 4 травня 2019).
Гомоляко Олексій Якович — батько. Гомоляко Тетяна Анатоліївна — мати. Гомоляко (Кисіль) Дар'я Олександрівна — дружина. Гомоляко Андрій Андрійович — син. Гомоляко Олександр Андрійович — син.
Нагороди За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (4.12.2014)
Примітки
Посилання
Старшина Андрій Гомоляко: Україна за час «перемир'я» втратила 120 км Луганщини В Іржавці відкрили меморіальну дошку герою АТО — Володимиру Моісеєнку У 17 школі Андрій Гомоляко зустрівся з ученицею, що писала листи-обереги на фронт Відкритий лист Гомоляко Андрій Олексійович НАЗК, щорічна декларація за 2019 рік