Барабанов Василь Арсентійович (21 квітня 1900, село Алтуф'єво Московської губернії, нині в межах міста Москви — 1964, Москва) — полковник ДБ (держбезпеки), Герой Соціалістичної Праці, 1-й заступник начальника ГУЛАГу МВС СРСР.
Дати з біографії 1924 — закінчив Ленінградську військово-господарську академію; з 1 червня 1924 — помічник уповноваженого ОВ (особливого відділу) ОГПУ (Москва); з 30 травня 1925 — уповноважений там же; з 1 липня 1926 — помічник начальника відділення там же; з 1 січня 1929 — заступник начальника відділення ОВ ОГПУ Середньо-Азійського військового округу (Ташкент); з 15 грудня 1929 — начальник відділення ОВ ОГПУ 1 корпусу (Москва); з 1 травня 1931 — помічник начальника відділу ОВ ОГПУ МВО (Москва); з 10 серпня 1932 — заступник начальника управління військ ОГПУ Московської області (Москва); з 1 квітня 1933 — начальник 3 відділу і заступник начальника Дмитровського ВТТ ОГПУ; з 1 квітня 1935 — начальник промислу Ухто-Печорського ВТТ НКВС (Ухта Комі АРСР); з 11 березня 1936 — начальник рудника там же; з 1 листопада 1936 — начальник відділення там же; з 1 грудня 1937 — помічник начальника управління УЖДС НКВС на Далекому Сході (м. Свободний Амурської області); з 18 січня 1940 — начальник Нижньо-Амурського УВТТ НКВС (Комсомольськ-на-Амурі Хабаровського краю); з 1 квітня 1942 — начальник Саратовського ВТТ НКВС (м. Красноармійськ Саратовської області); з 21 вересня 1942 — начальник Північно-Печорського УВТТ НКВС (селище Абезь Комі АРСР); з 26 грудня 1946 — заступник начальника ГУЛЖДС МВС СРСР (Москва); з 28 квітня 1947 — начальник Північного управління залізничного будівництва МВС (селище Абезь Комі АРСР); з 5 лютого 1949 — начальник Північного управління залізничного будівництва і заступник начальника ГУЛЖДС МВС СРСР; з 14 липня 1950 — начальник УВТТ та будівництва Цимлянського гідровузла Волго-Донського судноплавного каналу МВС; з 11 липня 1952 — начальник Головспецнафтябуда МВС СРСР; з 3 липня 1954 — 1-й заступник начальника ГУЛАГу МВС СРСР; з 20 червня 1956 — на пенсії.
Спецзвання з 26 грудня 1941 — старший лейтенант ДБ; з 3 червня 1944 — підполковник ДБ; з 18 квітня 1946 — полковник.
Нагороди орден Трудового Червоного Прапора (28 червня 1941); орден Червоної Зірки (15 вересня 1943); орден Червоного Прапора (3 листопада 1944 року, за вислугу років); орден Леніна (12 травня 1945); орден Вітчизняної війни 2 ступеня (21 червня 1946); орден Леніна (27 листопада 1950 р за будівництво залізниці «Кожва — Воркута»); орден Леніна і звання Героя Соцпраці (19 вересня 1952 року, за будівництво Волго-Донського судноплавного каналу); орден Червоного Прапора (5 листопада 1954).
Посилання Барабанов. на сайті «protivpytok.org» Барабанов// Начальники ГУЛАГа ОГПУ — НКВД — МВД СССР с 1930 по 1960