Комісар державної безпеки 2-го рангу

Комісар державної безпеки 2-го рангу - спеціальне звання вищого начальницького складу Головне управління державної безпеки (ГУДБ) НКВС і НКДБ СРСР в 1935-1945 роках.

В 1935-1940 роках звання приблизно відповідало військовому званню Командарм другого рангу в сухопутних військах та званню флагман флоту 2-го рангу військово-морських сил.

Попереднє більш низьке звання: комісар державної безпеки 3-го рангу, наступне більш високе звання: комісар державної безпеки 1-го рангу.

Історія використання Постановами ЦВК СРСР № 20 і РНК СРСР № 2256 від 7 жовтня 1935 року, оголошених Наказом НКВС СРСР № 319 від 10 жовтня 1935 Наказ НКВС СРСР № 319 від 10 жовтня 1935 були введені персональні спеціальні звання для начальницького складу ГУДБ НКВС СРСР. Серед цих спеціальних звань було звання комісар державної безпеки 2-го рангу. Комісар державної безпеки 2-го рангу був за рангом вище за комісара державної безпеки 3-го рангу, та нижче від комісара державної безпеки 1-го рангу.

З числа осіб, яким було присвоєно дане спеціальне звання (20 осіб), майже всі були розстріляні або постраждали від репресій: 13 — в роки масових сталінських репресій, 5 — після смерті І. В. Сталіна.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 9 лютого 1943 року[https://ru.wikisource.org/wiki/Указ_Президиума_ВС_СССР_от_9.02.1943_о_званиях_начальствующего_состава_органов_НКВД_и_милиции Указ Президії Верховної Ради СРСР від 9 лютого 1943 року, вводилися нові спеціальні звання співробітників органів НКВС відповідні до загальновійськових (окрім вищого начальницького складу), а також вводився поділ на склади (вищий, старший, середній та молодший). Звання комісар державної безпеки 2-го рангу, відносилося до вищого начальницького складу, співпадаючи з армійським званням – генерал-полковник. Комісар державної безпеки 2-го рангу був за рангом вище за комісара державної безпеки 3-го рангу, та нижче від комісар державної безпеки 1-го рангу.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 6 липня 1945 року «Про звання, форму одягу і знаки розрізнення начальницького складу Народного Комісаріату Внутрішніх Справ і Народного Комісаріату Державної Безпеки СРСР» Указ_Президиума_ВС_СССР_от_6.07.1945_о_званиях,_форме_одежды_и_знаках_различия_начальствующего_состава_НКВД_и_НКГБ Указ Президії Верховної Ради СРСР від 6 липня 1945 року для начальницького складу НКВС та НКДБ вводилися звання аналогічні до встановлених для офіцерського та генеральського складів Червоної Армії. Комісари державної безпеки 2-го рангу були переатестовані на генерал-полковників.

Знаки розрізнення В 1924-1935 роках в органах держбезпеки для позначення посадових розрядів використовувалася система знаків розрізнення посадових рангів подібна до армійської. В цій системі молодший склад позначався певною кількістю трикутників на петлицях, середній склад — квадратів («кубарів»), старший склад — прямокутників («шпал»), вищий склад — ромбів.

В 1935 році в ГУДБ НКВС вводяться персональні спеціальні звання, а також повністю змінюються знаки розрізнення. Спочатку для начскладу ГУДБ НКВС були прийняті тільки нарукавні знаки розрізнення. Для осіб середнього начскладу - червоні усічені трикутники (кількість - відповідно до звання). Дана система виявилася невдалою: нарукавні відзнаки були важкорозрізнювані, що призвело до повернення знаків розрізнення до петлиць. На петлицях начальницького складу з’являються просвіти]], певного кольору. Середній та старший начальницькі склади мали сріблясті просвіти, вищий начальницький склад мав золотисті просвіти. Також на петлицях, в залежності від звання розташовувалася певні кількість сріблястих (старший склад), золотистих (вищий склад) п’ятипроменевих зірочок чи червоних емальованих трикутників (середній склад). Комісар державної безпеки 2-го рангу мав на петлицях з одним золотистим просвітом по чотири золотисті зірочки (три зірки на просвіті, а одна нижче), та чотири нарукавні шиті золотом зірки (три зірки горизонтально, а одна нижче).

З 1937 року в органах державної безпеки були введені знаки розрізнення армійського зразка (аналогічні вже використовувалися у військах НКВС). Нарукавні відзнаки були скасовані, був змінений вид петлиць. Петлиці встановлювалися двох видів: для гімнастерки або френча і для шинелі. Перші зберігали колишні форму і розмір, шинельні мали форму ромба з округленими увігнутими верхніми сторонами. Висота петлиці 11 см, ширина - 8,5 см, розміри шинельної петлиці: висота 13см, ширина 12,5 см. Колір петлиць залишався колишнім, крапові (темно-червоного) з малиновим кантом. Замість зірочок і кутників були встановлені знаки розрізнення, аналогічні прийнятим в РСЧА: ромби для вищого начскладу, прямокутники («шпали») - для старшого і квадрати («кубики») - для середнього. Комісари державної безпеки 2-го рангу, отримують на петлиці по чотири емальовані ромби, як на петлицях загальновійськового командарма 2-го рангу РСЧА.

В 1943 році в органах державної безпеки (як і в інших підрозділах НКВС/НКДБ так і в Червоній армії) відбувається уніфікація військових та спеціальних звань. Знаки розрізнення піддаються зміні, вони змінюють свій вигляд і їх починають розміщувати на нововведених погонах. Погони вищого начальницького складу державної безпеки були шестикутні та вкриті золотим галуном, з волошковими кантами. Галун викладався зигзагом, з волошковою стрічкою. Комісари державної безпеки 2-го рангу державної безпеки, отримують на погони по три великі срібні п’ятипроменеві зірки (така ж кількість зірочок була на погонах загальновійськового генерал-полковника Червоної армії.

1936-1945. + 1936 1937-43 1943 1943-1945

Список комісарів державної безпеки 2-го рангу 26.11.1935 Бєльський Лев Миколайович (1889–1941), начальник Головного управління Робітничо-селянської міліції НКВС СРСР, розстріляний Гай Марк Ісаєвич (1898–1937), начальник Особливого відділу Головного управління державної безпеки НКВС СРСР, розстріляний Гоглідзе Сергій Арсентійович (1901–1953), народний комісар внутрішніх справ Грузинської РСР, генерал-полковник, розстріляний після смерті І. В. Сталіна Залін Лев Борисович (1897–1940), народний комісар внутрішніх справ Казахської РСР, розстріляний Кацнельсон Зиновій Борисович (1892–1938), заступник Народного комісара внутрішніх справ Української РСР, розстріляний Карлсон Карл Мартинович (1888–1938), начальник Управління НКВС по Харківській області, розстріляний Леплевський Ізраїль Мойсейович (1896–1938), Народний комісар внутрішніх справ Білоруської РСР, розстріляний Миронов Лев Григорович (1895–1938), начальник Економічного відділу Головного управління державної безпеки НКВС СРСР, розстріляний Молчанов Георгій Андрійович (1897–1937), начальник Секретно-політичного відділу Головного управління державної безпеки НКВС СРСР, розстріляний Паукер Карл Вікторович (1893–1937), начальник Оперативного відділу Головного управління державної безпеки НКВС СРСР, розстріляний Піляр Роман Олександрович (1894–1937), начальник Управління НКВС по Саратовському краю, розстріляний Слуцький Абрам Аронович (1898–1938), начальник Іноземного відділу Головного управління державної безпеки НКВС СРСР, отруєний, посмертно оголошений «ворогом народу» Шанін Олександр Михайлович (1894–1937), начальник Технічного відділу Головного управління державної безпеки НКВС СРСР, розстріляний

02.02.1939 Павлов Карпо Олександрович (1895–1957), начальник Головного управління будівництва на Крайній Півночі НКВС СРСР, генерал-полковник

04.02.1943 Абакумов Віктор Семенович (1908–1954), начальник Управління особливих відділів НКВС СРСР, генерал-полковник, розстріляний Кобулов Богдан Захарович (1904–1953), заступник Народного комісара внутрішніх справ СРСР, генерал-полковник, розстріляний Круглов Сергій Никифорович (1907–1977), заступник Народного комісара внутрішніх справ СРСР, генерал-полковник, пізніше позбавлений генеральської пенсії Сєров Іван Олександрович (1905–1990), заступник Народного комісара внутрішніх справ СРСР, генерал-полковник, в 1963 році розжалуваний у генерал-майори

21.02.1943 Чернишов Василь Васильович (1896–1952), заступник Народного комісара внутрішніх справ СРСР, генерал-полковник.

06.07.1945 Указом Президії Верховної Ради СРСР «Про звання, форми одягу і знаки розрізнення начальницького складу Народного комісаріату внутрішніх справ і Народного комісаріату державної безпеки СРСР» спеціальні звання начскладу НКВС і НКДБ були замінені на загальновійськові військові звання. У зв'язку з цим проведена переатестація, по результатом якої постановою РНК СРСР № 1663 від 09.07.1945 військове звання генерал-полковника було присвоєно наступним комісарам державної безпеки 2-го рангу:

Абакумову Віктору Семеновичу — начальнику Головного управління контррозвідки СМЕРШ НКО СРСР; Гоглідзе Сергію Арсенійовичу — начальнику УНКДБ по Хабаровському краю та Уповноваженому НКДБ по Далекому Сходу; Кобулову Богдану Захаровичу — 1-му заступнику наркома держбезпеки СРСР; Круглову Сергію Никифоровичу — 1-му заступнику наркома внутрішніх справ СРСР; ПАВЛОВУ Карпу Олександровичу — начальнику Гушосдор НКВС СРСР; Сєрову Івану Олександровичу — заступникові наркома внутрішніх справ СРСР, Уповноваженому НКВС СРСР по ГСОВГ та заступнику голови Радянської військової адміністрації в Німеччині у справах цивільної адміністрації; Чернишову Василю Васильовичу — заступнику наркома внутрішніх справ СРСР.

Надалі генеральські звання не присвоювалися до 1954 року.

Примітки

Посилання Форма і знаки розрізнення в органах держбезпеки 1922-1945 рр. Звання і знаки розрізнення органів держбезпеки (1935 - 1943 г.) СПЕЦІАЛЬНІ І ВІЙСЬКОВІ ЗВАННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ОРГАНІВ І ВІЙСЬК НКВС СРСР ПЕРСОНАЛЬНІ ЗВАННЯ І ЗНАКИ ВІДМІННОСТІ в органах держбезпеки Список отриманих спецзвань ГУГБ і РКМ 1935-1943 Список присвоєння спецзвань ГУГБ і РКМ 1935—1943 Довідник «Хто керував НКВС. 1934—1941» Біографічний довідник співробітників правоохоронних органів і органів безпеки (сайт «Історія вітчизняних спецслужб і правоохоронних органів») Довідник «Хто керував НКВС. 1934—1954» Антигерої каральних органів СРСР

Джерела