Юхим Хомович Кривець (, села Кривець Лідського повіту Віленської губернії, тепер Білорусь — розстріляний ) — діяч ГПУ/ НКВД СРСР, один із керівників органів держбезпеки в 1920—30-х роках в УСРР—УРСР, старший майор державної безпеки. Включений СБУ в список організаторів Голодомору. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання.

Життєпис Народився в родині чорнороба на залізниці. У 1912 році закінчив Двінське вище початкове училище.

З червня 1912 до липня 1914 року — машиніст перепису Двінського повітового з'їзду. З липня 1914 до серпня 1915 року — письмовод члена окружного суду і 2-ї дільниці Двінського повіту.

У серпні 1915 — лютому 1916 року — письмовод Брянської міської управи. З лютого по травень 1916 року — машиніст-переписувач Арсеналу в місті Брянську.

У травні — листопаді 1916 року — рядовий запасного і 97-го Ліфлянського стрілецьких полків, учасник Першої світової війни. З листопада 1916 по квітень 1917 року лікувався в госпіталі в місті Черкасах.

У квітні — жовтні 1917 року — писар Управління військового начальника в місті Брянську.

Член РСДРП(б) з вересня 1917 року.

У жовтні 1917 — липні 1918 року — помічник секретаря заводського комітету Арсеналу в Брянську.

З серпня до жовтня 1918 року — начальник 2-го району Ржевської міської міліції.

У жовтні 1918 — 1919 року — слідчий Брянської повітової ЧК. З травня до грудня 1919 року — член колегії, завідувач юридичного відділу Брянської повітової ЧК.

У січні 1920 — липні 1921 року — слідчий, заступник завідувача юридичного відділу, уповноважений, член колегії та секретар Полтавської губернської ЧК.

У липні 1921 — 1922 року — уповноважений з контррозвідки, заступник начальника політичного відділу Київської губернської ЧК. У 1922 — серпні 1923 року — начальник Секретного відділу, заступник начальника Секретно-оперативного відділу, начальник та заступник начальника контррозвідувального відділу, уповноважений Київської губернської ЧК.

У серпні 1923 — 1925 року — уповноважений контррозвідувального відділу, заступник начальника контррозвідувального відділу ДПУ при РНК Української СРР. До грудня 1925 року — начальник контррозвідувального відділу ДПУ при РНК УСРР.

У грудні 1925 — жовтні 1927 року — помічник начальника Київського окружного відділу ДПУ.

У жовтні 1927 — квітні 1930 року — помічник начальника Одеського окружного відділу ДПУ.

У травні 1930 — березні 1931 року — начальник Інформаційного відділу ДПУ при РНК УСРР.

У березні — вересні 1931 року — помічник начальника Київського оперативного сектора ДПУ.

У вересні 1931 — лютому 1933 року — начальник Секретно-політичного відділу ДПУ при РНК УСРР.

У лютому 1933 — березні 1934 року — заступник начальника Дніпропетровського обласного відділу ДПУ.

У березні — липні 1934 року — заступник начальника Економічного управління ДПУ при РНК УСРР. У липні 1934 — листопаді 1936 року — заступник начальника Економічного відділу УДБ НКВС Української СРР.

З 5 листопада по 16 грудня 1936 року — начальник Економічного відділу УДБ НКВС Української СРР.

16 грудня 1936 — 23 січня 1937 року — начальник Управління НКВС по Чернігівській області.

23 січня 1937 — 26 лютого 1938 року — начальник Управління НКВС по Дніпропетровській області. Керував розгортанням масових репресій в області.

17 березня 1938 — 28 січня 1939 року — начальник Управління НКВС по Орджонікідзевському краю після арешту П. Ф. Булаха.

23 січня 1939 року заарештований і засуджений за ст. 58-7-17, 58-8, 58-11 КК РРФСР. Розстріляний 26 січня 1940 року. Не реабілітований

Звання майор державної безпеки (13.12.1935) старший майор державної безпеки (20.12.1936)

Нагороди орден Леніна (19.12.37) орден Червоного Прапора (22.07.1924) знак «Почесний працівник ВНК—ДПУ (V)» (1927)

Джерела та література С. А. Кокін. Кривець Юхим Хомич // Золотарьов В. , Парфьоненко В. «...Один із активніших працівників ЧК-ГПУ». (Сторінки біографії старшого майора державної безпеки Юхима Кривця) // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. - 2003. - 20. - C. 355-402.

Посилання Вадим Золотарьов, Начальницький склад НКВС УСРР у середині 30-х рр. Довідник з історії КПРС